Архітектор нагадує, що ще під час будівництва Глобусу на Майдані Незалежності планували створити музей.
Якщо ви піднімете розпорядження та рішення Кабміну та мерії 2001, 1999 року, ви побачите, що там є формулювання про музей. Просто бізнес у якийсь момент зайняв місце музею. Історична справедливість у тому, що колись заплановане, має бути завершеним. Торгівля і торгівельний центр має поступитися демонстрації та вшановуванню елементам історії нашої незалежності, – каже Віхарєв.
Він пропонує зробити комплекс музеїв, аби гості міста та кияни могли прийти в центр та дізнатися більше про Київ та історію незалежності, збигититися та мати про що розповісти іншим після візиту до столиці:
Десь буде зберігання ретро-машин, десь Музей Гетьманства, Музей Революції. Щоб людина, яка приїхала на сакральне місце, могла доторкнутися історії.
Розмістити у майбутньому музеї архітектор пропонує і частину експозиції, яку власноруч створили в центрі Києва мешканці – йдеться про газон із синьо-жовтими прапорцями, що нагадують про героїзм воїнів, які віддали своє життя за перемогу.
Люди зробили самі монумент з кожним загиблим хлопцем за нашу Україну. Щоразу втикається прапорець туди. Що робити з тими тисячами прапорців на газоні, які ви побачите, якщо підете на Майдан. Ми ж не можемо їх забрати. Це місце вже в розумінні людей не має змінюватись. А ці прапорці згодом мають бути переміщені до музею на Майдані Незалежності.
Що ж до того, чи потрібні торгові центри на Майдані Незалежності – експерт каже, що такі рішення не актуальні у світі, а маркети та торгівля були модними ще у пострадянському Києві.
Якщо людина приїжджає в Київ, іде до Монументу Незалежності, то що вона там побачить – внизу ресторани і магазини? Чи магазин зонтиків і харчів? Ви уявіть собі, що ви у Вашингтоні, і приїхали там до Лінкольна, а там під статуєю стоїть супермаркет. Це просто зневіра і неповага до власної державності. 20 років тому не було взагалі цих торгівельних комплексів. Один із перших був Караван, а зараз їх десятки. Через викуп цих приміщень має відбутися влаштування музеїв, історичних експозицій та освітньо культурних закладів для виховання нових поколінь українців.
Більше про місто майбутнього та про те, як варто змінити архітектуру столиці, читайте у великому інтерв’ю “Великого Києва” з Миколою Віхарєвим Підходи в архітектурі, аби Київ став першим у рейтингу світових мегаполісів – розбір експерта.