«Потрапив у 2015-му до полку «Азов», бо там були мої друзі, з якими познайомився ще коли перебував у Білорусі. Мені імпонували їхні ідеї та ідеологічна мотивація, бажання захищати Україну, розуміння подій в політичному житті», – згадує Олексій той час, коли став добровольцем та почав воювати на боці України проти російських окупантів.
Навесні 2022 року у бою під Ворзелем боєць отримав важке поранення – втратив ногу коли поруч розірвався танковий снаряд. Тоді добровольці з полку імені Кастуся Калиновського у складі ТрО “Азов” допомагали ЗСУ боронити столицю.
«Мене відкинуло вибухом, обличчям на землю впав, більшу частину уламків затримала ремінно-поясна система (вона мала волокно, що не дає проникнути уламкам), і затримав бронежилет-плитоноска більшу частину. З головою пощастило – бо шлема не було тоді. Впав, намагався встати – побачив, що нога відсутня, тримається на частинах шкіри», – згадує Олексій.
Військового забрали до госпіталя на реабілітацію, а згодом – поставили електронний протез. За підтримки лікарів Олексій навчився на ньому ходити.
«Існує налагоджена система державної допомоги військовослужбовцям, які отримують поранення. Тобто пораненого стабілізують, він проходить реабілітацію, якщо це як у мене – ампутація… Є різні ступені поранення. В мене загалом не дуже серйозне, бо буває пошкодження нервів, коли людина повністю втрачає здатність ходити, когнітивні здібності. Я ж пройшов період реабілітації, і міг іти на протезування», – розповідає воїн.
Перші 2 місяці він ходив на пробному протезі, вчився ним користуватися, рухатися, а потім – отримав постійний кращої якості.
«У кого як – деякі за 2-3 тижні на пробному починають добре ходити, і їм ставлять постійний. Він практично повністю відновлює рухомість. Але, звичайно, це потребує часу. Для повного заживання потрібно близько року. Але терпеливість і праця можуть відновити функціональність. Якщо нічого не робити, не докладати зусиль, жодні протези не допоможуть», – ділиться Олексій.
Повернутися на поле бою після травми Олексій поки що не може. Однак він обрав для себе важливу місію – здійснювати фізичну підготовку інших військових в складі полку імені Кастуся Калиновського.
Тренує рекрутів та мотивує інших військових, які втратили кінцівки у бою:
«На фронті я навряд зможу виконувати те, що міг з двома ногами – перенесення великої ваги, мобільність, швидкість. Коли відсутня нога мобільність та швидкість обмежується. Я розумію, що теоретично можу в артилерії знаходитися. Але для цього має пройти реабілітація».
Нагадаємо, командир добровольчого полку імені Кастуся Калиновського Денис Прохоров розповів як білоруси у складі ТрО “Азов” стояли на обороні Києва разом з ЗСУ.