У громадському транспорті – велосипедам не місце
Як відомо, у велосипедний скандал потрапив столичний школяр. Він позичив у родича двоколісний, той не був як слід відрегульований, тому їхати на далекі відстані хлопець не наважився. Зайшов у тролейбус з майже порожнім салоном та вільними місцями для сидіння, провіз велосипед від входу до «гармошки», щоб нікому не заважати. Однак наслухався такого, що й ворогу не позичиш.
Зрештою, 13-річного Тимофія випхали з напівпорожнього тролейбуса, а у КП “Київпастранс” прокоментували: після події провели консультацію з водіями, щоб за жодних умов не впускали людей з велосипедами до салонів.
Завдяки медійній увазі до історії Тимофія, активісти подарували йому велосипед – щоб їздив на своєму, а не позиченому в дядька.
Кореспондент «Великого Києва» у теплу літню пору також забирав велосипед за межі столиці – аби мати на чому проїхати до озера та ближче до лісу.
І на власному досвіді переконався – як воно – перевозити велосипед.
Якщо трохи порушити правила: так віз один з киян велосипед у тролейбусі – на вільному місці не у годину-пік:
За відправку велосипеда поштою беруть від 300 грн
Першою справою звертаюся до пошти – аби спакувати двоколісний і відправити за місцем призначення від самого дому. Метод на перший погляд видавався зручним – бо можна заплатити невелику суму, а тоді забрати, і їхати. На «Новій пошті» відправляють за 800 грн, приблизно стільки ж просить «Укрпошта». На Делівері за доставку беруть 205-400 грн в залежності від розміру велосипеда (підлітковий він чи дорослий).
Проте, щоб скористатися такою послугою, необхідно поїхати на велосипеді до майстра, розібрати велосипед та спакувати в коробку, донести до поштового відділення або відвезти на таксі та відправити. Тобто, до послуг пересилки заплатити ще до 300 грн. в залежності від особливостей велосипеда. Виходить, за прогулянку «двоколісного» треба заплатити більше тисячі гривень. А його ж ще потрібно буде забирати з відділення, складати і потім подібну пригоду повторювати, аби відіслати назад.
У вагонах купе двоколісні не перевозять
Послугу перевезення велосипедів рекламує «Укрзалізниця». Проте і тут велосипед – це вам не котик у переносці. Щоб поїхати з двоколісним у поїзді, необхідно зняти переднє колесо та руль та запакувати у чохол. Тоді його поставлять на третю полицю у плацкартному вагоні – і в дорогу, рекламують в УЗ. У купе та в поїзди Інтресіті+ двоколісні не беруть.
Єдина трудність – сучасні велосипеди, то не радянська «Україна», де руль та колеса знімаються та чіпляються на місце за 10 хвилин. Для розбирання яких досить мати лиш гумові рукавиці, щоб не забруднити руки під час роботи.
Нині двоколісні виготовляють за вимогами і потребами великих міст – у них на передніх і задніх колесах встановлені гальма, щоб власник міг різко зупинитися, якщо перед ним різко вискочить пішохід або скутерист, вони мають системи на 4-8 передач для подорожей гірками і спусками, та засоби зручності під час перескакування міських бордюрів. А ще – обладнані сучасними ліхтарями та колонками для сповіщення.
Тому відкрутити колесо та руль – це означає розібрати усю систему. Відтак, до послуг перевезення додається оплата майстрів зі збирання та розбирання та таксі з майстерні до вокзалу. Якщо ж велосипедист їде в село під Києвом – то він може і не знайти майстра, який налаштує йому техніку як слід.
Вагони з кріпленнями для коліс
Рішення для жителя великого міста, який вирішив поїхати на власному велосипеді таки існує. Столицею курсують вагони швидкісної електрички, яка має куточки зі спеціальними кріпленнями для велосипедів. Пасажир може доїхати на станцію на двоколісному, прикріпити велосипед і вийти з неушкодженим «конем» де потрібно.
Однак і тут є проблеми. Бо якщо власник велосипеда мешкає, скажімо, на Троєщині, то до найближчої станції міської електрички він має доїхати на трамваї. Але до трамвая – з велосипедом не впустять. Пішого переходу з Воскресенки на станцію Троєщина-2 немає. А в ранковий та вечірній час електричка завантажена вщерть – відтак, слід вибирати години. Однак, навіть за наявності таких недоліків велосипедисти хвалять створену перевізником можливість.
Довго, але з квитком за 10 грн
За місто з велосипедом можна їхати електричками приміськими. На залізничному вокзалі на перон з велосипедом не пропустять, якщо не купити на нього квиток у касі – приблизно за 10 грн. Єдиний недолік, що такі електрички їздять в 3-4 рази повільніше за поїзди та мають величезну кількість зупинок на шляху. Тому, якщо необхідно подолати відстань як від Києва до Вінниці або до Чернігова, доведеться проїхатися 5-6 годин.
Але як бонус – є можливість одразу біля вокзалу сісти на свій двоколісний і попрямувати на ньому до річки чи лісу, дихати повітрям.
Нагадаємо, під час ремонту Повітрофлотського проспекту прокладуть велодоріжки на 6 тис. кв.км. – там на двоколісному можна буде їхати аж до аеропорту “Київ”.