Смирнов, який створив та очолював Національне Інформаційне Бюро (НІБ) з 17 березня 2022 року, повідомив про останній робочий день в якості керівника відомства.
Метою діяльності НІБ є збір та узагальнення даних про військовополонених з обох сторін воєнного конфлікту, зниклих безвісти, незаконно затриманих окупантами цивільних громадян, а також депортованих, в тому числі – українських дітей. Бюро також узагальнює інформацію стосовно утримання окупантами громадян України, що є передумовою для ведення перемовин та подальших обмінів полоненими. Відзвітував тепер уже колишній очільник НІБ, який раніше працював над його створенням.
“Отримавши завдання створити НІБ в березні 2022, в нас на це було дві доби. Крім вивчення юридичного підґрунтя ми мали створити цілодобовий кол-центр, тобто знайти операторів, софт і розробити відповідні скрипти, – розповів Олександр Смирнов. – Також було створено сайт та чатботи для комунікації з рідними постраждалих. Для обробки та збереження інформації стосовно полонених та зниклих наших громадян було створено відповідну базу. Все було зроблено вчасно, НІБ запрацював 17 березня 2022 року о 21.00”, – зазначив Смирнов.
Листування між українськими полоненими та їх рідними вдалося спільно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста.
З 1 серпня 2022 року діє інформаційна вебплатформа «Діти війни» https://childrenofwar.gov.ua/, яка надає актуальну та зведену інформацію про дітей, які постраждали внаслідок війни російської федерації проти України (загиблі, поранені, зниклі безвісти, депортовані), та тих, кого вдалося розшукати та врятувати.
Якщо людина ймовірно потрапила в полон окупантів або існує необхідність перевірити таків відомості, слід виконати такі дії:
- Звернутися до Національної Поліції України.
- Повідомити національне інформаційне бюро за номером 1648.
- Проінформувати про зникнення людини Міжнародний комітет Червоного Хреста і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Якщо з’ясовано, що особа дійсно в полоні, у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки рідних заохочують подбати про свій психоемоційний стан, що буде спільним вкладом у майбутній добробут військового, який тепер проходить випробування:
“Родина полоненого має подбати про свій психоемоційний стан і підготуватися до його повернення. Адже вдома на бранця чекає довготривала реабілітація. Держава забезпечує кількатижневе перебування військовополоненого в реабілітаційному центрі. Натомість адаптація може розтягнутися на роки. Тому рідним варто вже шукати відповідні психологічні програми відновлення”.
«ВК» розповідав, що в останні дні травня Україна звільнила з російського полону 106 захисників Бахмуту.