Протоієрей Ростислав Дударенко загинув 5 березня 2022 року у селі Ясногородці на Київщині, коли намагався захистити своїх парафіян та сусідів від окупантів.
Без зброї вийшов проти росіян
“Той день став останнім для протоієрея Ростислава Дударенка, який разом із паламарем Іваном Панченком стояв на блокпосту, організованому місцевими добровольцями. У священничому підряснику з хрестом у руках отець Ростислав вийшов зупинити ворожу колонну. Був уражений з 30 міліметрової гармати БМП в груди. Паламар Іван втратив ногу і помирав у муках”, – розповідає історію загибелі отця священик Віталій Барабаш.
Ростиславу Дударенку було 45 років.
Нажаль, ворога мирний спротив отців не зупинив – російська військова техніка рушила на зустріч. Спроба мирного відстоювання перетворилася в трагедію:
“Добровольці захищали цивільних, а окупанти відповідали вогнем. Всі місцеві мешканці, що перебували поблизу, стали жертвами пекельного протистояння. Серед них була літня жінка.”

Протоієрей Ростислав невтомно служив своїм прихожанам та громаді
Кажуть, що він не цурався ніякої роботи в церкві.
Ростислав Дударенко народився у Києві та закінчив Київську православну богословську академію. Він також майстерно володів професією електрика, працюючи в цій сфері протягом 1990-х років.
На початку 2000-х, коли був іподияконом у Володимирському кафедральному соборі, Ростислав вирішив прийняти священицьке служіння. Спочатку працював у Броварах, а потім його пизначили служити у храмі в Ясногородці.
Кажуть, що доля служителя ставала важчою після відмови перейти до московського патріархату за часів Віктора Януковича. Не храм, а “вагончик” на краю села став місцем його служіння вірним Української Церкви.
За часів повномасштабної війни в Україні Ростислав Дударенко залишився зі своїми прихожанами та допомагав людям до останнього дня.
“Організовував евакуацію сімей. Заспокоював, спільно молячись, надаючи чітку інформацію з питань взаємної підтримки, безпеки”, – розповідає священик Віталій Барабаш.
Поховали тіло спочатку у Фастові, а пізніше, з великою шаною і повагою, перепоховали у Ясногородці:
“Сергій Цьома, капелан та друг Ростислава, підкреслив, що такі смерті не можуть бути марними. Громада села прийняла рішення про перехід до Православної церкви України, щоб продовжити розпочату священиком справу. Його близькі, включаючи маму та доньку, продовжують носити його духовний спадок, намагаючись жити так, як він намагався – з любов’ю, простотою та готовністю допомогти іншим”, – підсумовує отець Віталій.
7 героїв, котрі віддали своє життя 5 березня 2022 року
- Іван Олександрович Панченко
- Юрій Степанович Заєць
- о. Ростислав Олександрович Дударенко
- Васидь-Мухамед Тахірович Станекзай
- Артур Володимирович Куций
- Лідія Федорівна Скляр
- Даниїл Артурович Куций