Про день народження одного з найвідоміших киян розповіла Оксана Денисова.
Він народився 2 квітня 1905 року неподалік Києва в родині, яка дуже пишалася своїми козацькими коріннями. Дідусь розповідав маленькому Сергію про героїчне минуле їх предків і показував пожовклі листи з восковими печатками, якими українські гетьмани та кошові отамани Війська Запорізького нагороджували Лифарів.
Хлопчик гарно співав і мріяв стати військовим, а от танцювати він почав дуже пізно і зовсім випадково. Коли йому було 16 років його колишній товариш з гімназії запропонував йому завітати до хореографічної студії Броніслави Ніжинської, хореографа та сестри славетного Вацлава Ніжинського, і подивитися на заняття. Тут лунала музика Шопена та Шумана, і Сергій був зачарований.
Він підійшов до Ніжинської і попросив прийняти його до студії. Але вона сказала: “Хлопче, ти запізнився на 10 років, крім того, ти горбатий”. І не взяла його.
Проте, щоб зберегти приватну балетну студію, Ніжинська надавала безкоштовні уроки в Центростудії для “мас”, і там Лифар оволодів основами хореографії. А коли у квітні 1921 року Ніжинська виїхала з Києва, Сергій самостійно впродовж року займався танцем, і, повернувшись, Ніжинська була вражена його успіхами. І коли вона отримала запрошення від Сергія Дягілєва надіслати до Парижа в його трупу найкращих учнів, до їх складу потрапив і Сергій Лифар, він вирушив на вокзал, вирушив, не знаючи, що назавжди залишає свій улюблений Київ, що ніколи більше не побачить батька і матір.
Він дістався до Парижа, і там у трупі Дягілєва засяяла зірка Сергія, ні, вже Сержа Лифаря. Після смерті Дягілєва 24-річному Лифарю запропонували очолити балетну трупу “Гранд-опера”, яку він очолював 30 років, він сам танцював і створив близько 200 нових балетів.
За заслуги Франція нагородила Лифаря орденом Почесного легіону, а пізніше – унікальною “Золотою туфелькою” – найвищою нагородою хореографів. Її виготовили дійсно із золота, всі інші такі нагороди виготовляли вже із сплаву.
15 грудня 1986 року, в Лозанні помер Сергій Лифар. Після смерті Сержа Лифаря його вдова Ліліан перевезла золоту туфельку, що була оцінена в один мільйон доларів, до швейцарського банку. А потім вона вирішила подарувати цю туфельку Києву. Вона приїхала до Києва, зайшла до Музею історичних коштовностей, відкрила скриню – а там було… дві туфельки. Одна – з тканини, у якій Серж танцював, а друга – “золота”.
А декілька років тому на стіні готелю “Прем’єр-Палас”, з’явилась третя туфелька Сержа Лифаря. І побачити її і дізнатися, чому саме там вона з’явилася я вам пропоную на своїй екскурсії «Шляхетна Єлизаветинська».
- 06 квітня – субота – 12-00 – «Шляхетна Єлизаветинська» ( колишня Пушкінська).
- Початок – біля пам’ятника Паніковському ( вул.Прорізна 6)
Для запису на екскурсію пишіть в Вайбер, Телеграмм, Мессенджер або дзвоніть за тел.(050)310-09-79. Всі екскурсії проводяться українською мовою.
Вартість – 300 грн. з людини.Діти до 12 років гуляють безкоштовно.
Тривалість екскурсій у суботу-неділю — 2,5 години.