Про це розповів директор Інституту соціології НАН України, член-кореспондент НАН України, д.ф.н., проф. Євген Головаха.
“У нас, на жаль, ще із радянських часів історично не склалася система масової роботи з людьми в тому, що стосується корекції психологічного стану… Тож сьогодні в Україні дуже зросла потреба у психологічних службах. Одне з наших досліджень демонструє, що до повномасштабної війни у нас було 12 відсотків людей, які перебували у стані дистресу. Зараз – 27 відсотків”, – зазначив професор.
За його словами, з кожним роком питома вага таких людей, ймовірно, зростатиме. Українці втрачають житло, роботу, близьких людей, змушені емігрувати. І мігранти – це ті, хто насамперед потребує психологічної допомоги. Тож зараз в трендах – психологія.
Учений підкреслив, що, оскільки людина у стані дистресу втрачає працездатність, можливості долати реальні труднощі, то ця соціальна проблема має вирішуватися на рівні держави.. Це стосується також армії, бо служба капеланів, яка там нині є – це добре, проте у сучасному егалітарному світі більшість людей потребують все-таки допомоги саме фахівців – психологів.
Те ж саме зачіпає і дітей. Професор згадав свій досвід комплексного дослідження стану здоров’я і психологічного стану дітей, які були народжені за рік та через рік після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Діти з родин, евакуйованих з Чорнобильської зони, з точки зору психологічного стану відрізнялися від дітей, які жили у стабільних умовах.
Вторинний досвід мав на них великий вплив – не настільки великий, щоб заважав їм жити, коли вони виросли, але він позначався на їхньому психологічному стані.
Науковець зазначив, що чимало дітей в Україні сьогодні мають вторинний досвід війни: вони можуть жити у містах і селах, де не було активних бойових дій, проте чують розмови інших, бачать втрати. Вони споживають інформацію через телебачення, інтернет – всі події навкруги чинять на них великий вплив.
” І це не кажучи вже про тих дітей, які зазнали прямого впливу війни, втратили своїх рідних тощо – це страшна травма. Тут також потрібна робота психологів”, – вважає Головаха.