Ключова мирна вимога президента Росії Володимира Путіна про те, щоб західні союзники припинили надавати військову допомогу та розвіддані Україні, тихо ігнорується Європейським союзом, пише АР.
У міру того, як переговори з Росією та Україною під керівництвом США просуваються без участі європейців, блок із 27 країн просувається вперед зі сталевою «стратегією дикобразу», спрямованою на перетворення українських збройних сил та оборонної промисловості країни на ще більш грізного супротивника.
На саміті ЄС у четвер канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що «головне» — щоб Україна залишалася незалежною демократичною країною, яка може продовжити свій шлях до членства в ЄС, і «щоб вона мала власну сильну армію після мирної угоди».
«Для нас важливо продовжувати надавати значну підтримку Україні — як Європейський Союз загалом, як союзники та друзі, а також як окремі країни», — заявив Шольц журналістам у Брюсселі.
Угорщина проти
За кілька годин після його виступу колеги Шольца в ЄС, за винятком Угорщини, яка виступає проти позиції блоку «світ через силу», закликали країни-члени «негайно активізувати зусилля щодо задоволення нагальних військових та оборонних потреб України».
Пам’ятаючи про російський обман у минулому — про «зелених чоловічків», які анексували Кримський півострів у 2014 році, або про нарощування військ у 2021 році, яке, на думку Москви, не призведе до вторгнення, — європейці з великим скепсисом ставляться до намірів Путіна.
План оборони
У представленому у середу плані оборони Європейська комісія виклала, як вона планує задовольнити потреби України у сфері безпеки, використовуючи кошти ЄС для підтримки її оборонної промисловості, яка виробляє зброю та боєприпаси дешевше та ближче до поля бою.
«Наразі Україна перебуває на передовій лінії європейської оборони, чинячи опір агресивній війні, викликаній єдиною найбільшою загрозою нашій спільній безпеці», — йдеться у документі. “Вихід цієї війни стане визначальним фактором нашого колективного майбутнього на десятиліття вперед”.
В основі стратегії ЄС лежить зобов’язання надати системи ППО та ракети, включаючи високоточні боєголовки великої дальності. У групах країни спільно закуповували б обладнання та фінансово підтримували б власні зусилля України щодо його отримання.
Безпілотники є важливою перевагою на полі бою, і ЄС має намір підтримати їхню закупівлю Україною та допомогти їй наростити власні виробничі потужності, у тому числі через створення спільних підприємств між європейськими та українськими підприємствами.
Інша мета — постачати щонайменше 2 мільйони снарядів великокаліберної артилерії щороку та продовжувати навчальну роботу, яка допомогла підготувати понад 75 000 українських солдатів. Натомість європейські війська навчатимуться на передовому досвіді України.
Україна також зможе взяти участь у космічній програмі ЄС, отримавши доступ до послуг, які надають національні уряди в галузі глобального позиціонування, навігації, спостереження та зв’язку.
У фінансовому відношенні, окрім уже наданих Україні 138 мільярдів євро (150 мільярдів доларів США), уряд у Києві зможе отримати дешеві кредити на оборонні цілі, як і країни ЄС та Норвегія, з нового фонду у розмірі 150 мільярдів євро (162 мільярди доларів США).
Фото: apnews