Ярослав Сойніков – єдиний національний представник TRX в Україні. Він понад 20 років працює у фітнес-індустрії, співзасновник і фітнес-директор мережі студій HIITWORKS, майстер-тренер міжнародної Life Fitness Academy. Він розповів про виклики бізнесу, який допомагає людям ставати міцнішими та вести здоровий спосіб життя, а також про те, як змінилась фітнес-культура за останні роки і десятиліття.
Інтерв’ю з тренером, який під час великої війни живе і тренує у столиці, записане в ході проекту АкТИвні.
Як змінився фітнес з тих часів, коли ти починав займатися і до сьогодні?
Його не було і він з’явився та почав трансформуватися. В нашій країні з’явився та розвивався якось уособлено. А потім він почав інтегруватись зі світовим фітнесом. І почалась досить активна інтеграція світових трендів. Зараз ми бачимо, що український фітнес розвивається майже так само, зі своєю самобутністю, як і у всіх європейських країнах. Але розвивається достатньо стрімко, і набагато розвинутіший зараз ніж у багатьох країнах Європи.
Які тренди останніх 20-ти років вплинули на тебе, як на фахівця?
Перший і наймасштабніший тренд був пов’язаний з розвитком розповсюдженості і інтеграції ідеї занять фітнесом. Тобто, це мало стати нормою. Найзначніший вплив на це створили тренажерні зали. Якісні тренажерні зали з великою кількістю різноманітного обладнання зробили фізичні вправи доступними для людей, які не були спортсменами, не мали спортивної підготовки, навіть бажання її отримувати. Це створило умови коли немає бар’єрів.
Тренажери є для всіх, вони достатньо прості, щоб людина з нульовим досвідом і підготовкою могла регулярно виконувати якісь вправи з користю для себе
На цей момент кількість людей, залучених у фітнес, зросла значно. Фітнес став новою нормою. Цей тренд супроводжував інший тренд – те, що ми називаємо сидячим способом життя. Поступове зведення до мінімуму фізичної активності.
Потім почалися якісні перебудови. Почався тренд на персональний тренінг. З’явилася професія, і ми себе свого часу в ній знайшли. З’явилася індустрія підготовки спеціалістів, які мають відповідні знання.
Це був період, коли почалися активні навчання фахівців за межами нашої держави?
Так. По-перше методики з’явилися. По-друге, якщо дивитися зсередини фітнес-клубу або операторів, з’явилась необхідність відпрацювати якісь стандарти. Треба було наймати людей, пояснювати їм що робити, хто такий тренер, що він має вміти, за що він відповідає, як перевірити його компетенцію. Ця історія дуже розвинулась за останні роки і основна мета цього етапу, де ми зараз знаходимось – відпрацювання стандартів фітнесу в цілому, а також професії «персональний тренер» для того, щоб як мінімум дати якісний продукт для того, хто його купує.
Що свідчить про те, що ми просунулись не гірше ніж багато європейських країн?
Це еволюція від кількості до якості. Величезна купа спеціалістів. Особливо з’явились під час ковіду. Коли люди купували якісь сертифікати в онлайн, називали себе тренерами. Але саме перед ковідом почався процес відпрацювання національних стандартів професії фітнес-спеціаліста і інтеграції з європейською системою професійної освіти.
Позитивно, що з’явилося кілька достатньо потужних шкіл. Ми свого часу отримали ліцензію та отримали ліцензію на освіту фітнес-професіоналів. Я зараз бачу, що колеги розвивають цей напрямок дуже потужно. Радий спостерігати, що цей процес наростає
З’явилися великі фітнес-зали, їх багато. А що потім?
А потім тренд на функціональний фітнес. Це теж такий перелом в свідомості, який дозволив значно розширити аудиторію фітнес-клубів і фітнес-послуг. Люди до цього моменту сприймали тренажери і заняття спортом, навіть ранкові пробіжки, виключно як спосіб вплинути на розмір і форму свого тіла. Тобто, потрібно десь спалити жир, потрібно схуднути, і таким чином людина згадує про якісь вправи. Або якісь м’язи качати. Те, що в свідомості було поєднано одне з другим, такий спосіб комунікації.
Тренд на функціональний фітнес зламав стереотип. Тобто, він запропонував іншу систему вимірювання успішності
Тренд на функціональний фітнес зламав стереотип. Тобто він запропонував іншу систему вимірювання успішності. Функціональний фітнес має на меті підготувати людину до повсякденної діяльності, до природних рухів, до більш свідомого використання свого тіла, щоб зрозуміти його краще. Тобто, розвиток скілів – ти маєш щось вміти робити. Не просто мати красиву фотографію, а бігати, стрибати, робити елементарні вправи з власною вагою, грати в футбол, волейбол.
Хто у нас формував ці тренди?
Фітнес – це бізнес. Тобто, цей процес свідомий. Воно не просто само трапляється, а хтось це робить, запускає цей тренд, робить щось популярним абсолютно свідомо. Це одна річ. Друге – багато знаменитостей свого часу розповідали та демонстрували своє захоплення пілатесом, наприклад. І таким чином пілатес став не просто популярним, а завоював репутацію елітного заняття.
Як змінився запит людей до тренера, студії, фітнес-центру?
Вони почали ставитися до фітнесу як до must have, як до частини повсякденного життя. До цього можна було сказати, що якщо ти займаєшся фітнесом. Ти такий на спорті, в тебе не просто весь інстаграм в спорті, а ти дійсно їси цей броколі, дійсно качаєшся зранку і бігаєш ввечері, ходиш в гаджетах, і так далі – ти спорт-спорт.
І тоді людина вимушена була обирати – чи я готова поміняти свій спосіб життя повністю, відмовитися від своїх друзів, свого звичного соціального середовища, чи моє середовище це прийме, що я такий весь спортсмен. І це багатьох відштовхувало.
І тоді людина вимушена була обирати – чи я готова поміняти свій спосіб життя повністю, відмовитися від своїх друзів, свого звичного соціального середовища, чи моє середовище це прийме, що я такий весь спортсмен. І це багатьох відштовхувало. Потім з’явився тренд
Люди почали думати про це трошки інакше. Що я можу займатись спортом, щоб турбуватись про своє тіло. Так само, як я раз на пів року ходжу до лікаря і чищу свої зуби кожного ранку. Це частина мого життя. Але інша частина мого життя – це вечеря з друзями, іноді пляшка вина, іноді якась вечірка і так далі. Тобто, одне перестало конфліктувати з іншим.