Рятувати стосунки має сенс лише якщо обидва партнери чесно визнають проблеми, готові змінюватись і щиро хочуть бути разом. У решті випадків розлучення – не поразка, а крок до свободи і нових можливостей, рекомендує Духовно-психологічна порадня з посиланням на психотерапевта Хольгера Кунце.
Відносини – це завжди ризик, вкладення сил та надія на взаємний розвиток. Але не всі стосунки варто зберігати. Деякі з них не просто гальмують особистісне зростання, а руйнують самооцінку, забирають енергію та час
Психотерапевт Хольгер Кунце стверджує, що здорові стосунки можливі лише там, де є взаємне бажання бути разом та готовність працювати над собою.
Але як зрозуміти, що стосунки безглуздо рятувати? Ось кілька ознак:
Один тягне, інший – пручається
Якщо один партнер постійно ініціює розмови про майбутнє, прагне розвитку, а інший пасивний чи саботує будь-які зміни, такі стосунки приречені. Кунце підкреслює: “Любов – це дієслово”, тобто дія. Якщо один лише “терпить” або “чіпляється” зі страху самотності, а інший не докладає зусиль, це не кохання, а залежність. Без взаємних зусиль відносини перетворюються на односторонню гру, де один рано чи пізно вигорить.
В основі відносин жалість або почуття обов’язку
“Я не можу його/її кинути, тому що він/вона без мене пропаде” – класична ознака токсичного зв’язку. Кунце стверджує: “Жаль – це не любов, а форма переваги”. Якщо ви залишаєтеся з людиною через почуття провини або страху заподіяти біль, ви позбавляєте його (і себе) шансу на справжні, свідомі стосунки. Жалість породжує приховану агресію та образу, а зовсім не близькість.
Партнери не ростуть, а деградують разом
Здорові стосунки повинні надихати, а не змушувати вас відмовлятися від своїх цінностей та амбіцій та розлучатися із заповітними мріями. Якщо замість розвитку ви постійно виправдовуєте поведінку партнера; відчуваєте, що стаєте гіршими (тривожнішими, злішими, безініціативнішими); жертвуєте собою, щоб “зберегти мир” – це тривожний сигнал. Любов не вимагає, щоб ви зменшували себе заради іншого. Якщо стосунки не дають вам зростати, вони перетворюються на в’язницю.
Немає поваги до кордонів
Якщо партнер ігнорує ваші бажання та відмови, знецінює ваші почуття, маніпулює доглядом та образами, – це не кохання, а контроль. Там, де немає поваги, не може бути довіри – основи будь-яких стосунків. Без чітких меж відносини стають токсичними, а любов підмінюється співзалежністю.
Один (або обидва) живуть минулим
Деякі пари роками тримаються за “колишнє кохання”, хоча зараз між ними залишилися тільки звичка та біль. Ностальгія – небезпечний наркотик. Вона змушує чіплятися за те, чого вже немає, знецінюючи справжнє. Якщо в теперішньому немає радості, і немає вкладень у майбутнє, стосунки – лише порожня оболонка.