Про це повідомляє МОЗ.
Тестування відбувається в кілька етапів.
Перед донацією проводять забір капілярної крові для визначення рівня гемоглобіну – він є одним із важливих показників допуску до донації. Якщо рівень гемоглобіну занизький – донація скасовується.
Донор також проходить обстеження шляхом анкетування і медичного огляду. Якщо за їх результатами протипоказань для донорства немає, на другому етапі, під час донації, проводять забір венозної крові для інших лабораторних досліджень.
Ці дослідження передбачають визначення групової (О, А, В, АВ) та резус-належності (Rh+ або Rh−) донора.
Також визначають наявність Келл-антигену. Носіями Келл-антигену є всього 7% людей. Але якщо пацієнту, який не має такого антигену, перелити еритроцити донора, у якого він наявний, можуть виникнути небажані реакції. Тому кров ретельно досліджують.
Кров донора також перевіряють на наявність інфекційних захворювань: ВІЛ, гепатиту В, гепатиту С, сифілісу.
Якщо маркери таких недуг виявлено, донора про це інформують, а отриману від донора кров чи компоненти крові, виготовлені з неї, вилучають, знешкоджують та знищують.
У міністерстві нагадали способи стати донором:
- Звернутися до центру крові (практично у кожному місті є центри крові або інші медичні заклади, де можна здати кров).
- Записатися телефоном до бази донорів (список центрів крові – за посиланням).
- Записатися онлайн в реєстр донорів.
Читайте також: Донор із Сум врятував життя двом людям: в Інституті серця провели одразу дві трансплантації
Нагадаємо, в Україні вже не один місяць триває кампанія на підтримку донорства “Твоя кров може воювати”.