Про це розповів Олексій Коваленко, творець інтерактивних екскурсійних програм у Природничому музеї, популяризатор науки, автор науково-популярних книжок і блогер.
У Природничий музей він пішов підпрацьовувати на четвертому курсі. Дізнався, що там є вакансія на пів ставки, тобто можна було поєднувати з навчанням. Ішов насамперед тому, що тут працювали кілька науковців, які, як йому вважалося, займалися «олдскульною» ботанікою — флорологією, у той час ботаніка таке захоплювало.
“Київ — це насамперед велике місто, а будь-яке місто з ботанічної точки зору цікаве. Є таке явище, як урбаногенно-флористична аномалія: на території міста, як вважається, велика кількість знищених, перетворених екосистем. Влітку одному квадратному метрі могло зростати 10-20 видів рослин, а на площі 25 на 25 метрів — під сотню, тоді як в місті на такій площі можна знайти 3-5 рослин, тобто видове розмаїття падає. Але якщо брати сукупно, то часто виходить, що на одиницю площі більша кількість видів у місті, ніж на ідентичний природній території”, – говорить Коваленко.
Побільше цікавих рослин можна побачити на території Голосіївського національного парку, на Дідорівських ставках.
“Якби описувати Київ якоюсь рослиною, то це кропива київська. Тому що не кожне місто має рослину, названу на його честь. Раніше була описана сон-трава київська, зараз вона не вважається окремим видом, але це теж така окрема форма kioviensis. І лобода — Chenopodium ucrainicum — названа на честь України”, – говорить біолог.
За його словами, можна ще виокремити рослину з вулиці Багговутівської, яка була описана у 2020 році. Вчений, директор інституту ботаніки, довго до цієї рослини придивлявся, і ця вулиця виявилася класичним місцезростанням нового виду. Унікальність ситуації в тому, що, здавалося, флора України, і загалом Східної Європи, дуже-дуже-дуже ретельно досліджена, і новинок з неї мало. Ну а тут просто посеред міста новий вид!
Відомо, киян кличуть на благодійну виставку-аукціон на підтримку спецпідрозділу ЗСУ «Крила».