Яка відповідальність передбачена за ухилення від мобілізації

Ухилення може тягнути за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, залежно від обставин.

Як нагадали юристи, ухилення від мобілізації — це умисне невиконання громадянами обов’язку з’явитися за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або в інші органи військового управління з метою проходження військової служби в особливий період.

До ухилення можуть належати такі дії:

  • ігнорування отриманих повісток;
  • підробка або незаконне отримання документів про непридатність до служби;
  • виїзд за кордон без законних підстав на період мобілізації;
  • уникнення військового обліку чи зміна місця проживання без повідомлення ТЦК.

Адміністративна відповідальність

За порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення):​

  • в мирний час: від 3 400 до 5 100 гривень.;
  • в особливий період або при повторному порушенні: від 17 000 до 22 500 гривень.​

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП):​

  • в мирний час: для громадян — від 5 100 до 8 500 гривень; для посадових та юридичних осіб — від 17 000 до 34 000 гривень;
  • в особливий період: для громадян — від 17 000 до 22 500 гривень; для посадових та юридичних осіб — від 34 000 до 59 500 гривень.​

Особу можуть позбавити права керування транспортним засобом, а також у випадку вчасної несплати арештувати рахунки і майно для подальшого продажу на аукціоні.

Ще однією особливістю є подача в офіційний розшук, що є підставою для затримання та доставлення в ТЦК.

Окрім того така позначка про порушення правил військового обліку значно обмежує права громадянина – до прикладу право податись і отримати бронювання на підприємстві.

Кримінальна відповідальність

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації кваліфікується за статтею 336 Кримінального кодексу України та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.​ А також розглядається питання заборони винесення умовних (помʼякшувальних) вироків.