Про це в етері Прямого FM наголосила відома адвокатка та правозахисниця, Олена Карнаух-Голодняк.
Поняття домашнього насильства охоплює широкий спектр дій – від фізичного та психологічного насильства до економічних обмежень.
«Якщо прочитати статтю 173 КУ «Про адміністративні правопорушення»… то це застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право».
На такі випадки важливо реагувати та одразу викликати поліцію, оскільки це дозволяє запобігти подальшому насильству та захистити жертву від можливих тілесних та психологічних ушкоджень. Однак, якщо запит про допомогу буде сформульований некоректно, поліція може його проігнорувати, як опис «звичайної побутової сварки». Правозахисниця радить описувати ситуацію наступним чином:
«Щоб вони зрозуміли, що це досить серйозна справа, поліції треба одразу сказати найгірші наслідки, які є або можуть бути. Тобто це: «Доброго дня. Мене звати так-то, адреса така-то, чоловік кидається з ножем.»… якщо тут є діти, повірте, поліція відреагує швидше… Якщо в присутності дітей вчиняється якісь злочин, то це обтяжуючі обставини, навіть за законом».
За словами Карнаух-Голодняк, в поліціянтів є декілька дієвих механізмів з перешкоджання домашньому насильства. Один з них — це заборонний припис.
«Що таке заборонний припис — це вигнання фізичне кривдника з дому. Чоловік, дідусь, дядько, ну хто б там не був. Жінка. Наприклад, є жінка і б’є дітей. Але є бабуся, дідусь дорослі. Вони з дітьми залишаються, а кривднику кажуть: «До побачення. До десяти днів ти можеш куди завгодно. Твої проблеми, куди ти йдеш. Ти сюди не наближаєшся, не контактуєш тощо».
Також існують спеціальні корекційні програми, що спрямовані на перевиховання і соціалізацію колишніх кривдників. Детальніше про них — в етері Прямий FM.