У лютому та березні 2026 року в двох міжнародних наукових журналах вийшли статті Олександра Кедрика: одна — про систему моніторингу енергомережі WAMS, друга — про модернізацію релейного захисту підстанцій.
Обидва тексти пояснюють одне й те саме з різних сторін: як WAMS і цифровий релейний захист дають змогу швидше виявляти аварійні процеси та підвищувати надійність енергосистеми в мережі, яка працює за дефіциту потужності до 3,6 гігавата.
Кедрик — інженер. Дванадцять років він будував і модернізував об’єкти критичної інфраструктури України: від Дністровської ГАЕС до ділянки Київського метрополітену.
Ці статті закріпили на папері те, що він і так сформулював на практиці: WAMS отримує до 100 кадрів вимірювань за секунду, тоді як SCADA зазвичай оновлює телеметрію раз на 4-6 секунд, що дає змогу значно швидше виявляти розвиток аварійних процесів.
Дві наукові публікації поспіль
Першу статтю — про WAMS як елемент інтеграції енергосистеми України до європейської мережі ENTSO-E — опублікували у лютому, у 14-му томі International Journal of All Research Education and Scientific Methods.
Другу, про цифровий релейний захист, надрукували в березні, у 10-му томі International Journal of Scientific Engineering and Science.
Обидві статті вийшли майже поспіль: за ними стоїть один і той самий практичний досвід — участь Кедрика у впровадженні WAMS та модернізації релейного захисту на енергооб’єктах України.
Від шести секунд до часток секунди
В основі першої статті — порівняння двох швидкостей. SCADA знімає показники раз на чотири-шість секунд. Синхрофазорні термінали GE Multilin N60 із програмою GE PhasorPoint — до ста разів на секунду. Кедрик показує на цифрах, що ця різниця означає для мережі, яка працює на межі.
У статті Кедрик наводить такі результати та оцінки:
- у 2024 році система запобігла щонайменше трьом каскадним відключенням мережі;
- час виявлення аномалії скоротився до часток секунди;
- розрахунки обґрунтували розширення лімітів комерційних перетоків до 2,1-2,2 гігавата.
При цьому:
- три відвернені каскадні сценарії прямо згадані в статті про WAMS;
- значення 2,1-2,2 ГВт наведені як показники допустимого імпорту та результат розвитку інтеграції з ENTSO-E, а не виключно як особистий розрахунок автора.
«SCADA показує картину раз на чотири-шість секунд. За цей час аварія на підстанції вже розгортається по ланцюгу далі. Синхрофазорні вимірювання дають до ста кадрів на секунду. Це різниця між тим, щоб зреагувати на аварію, і тим, щоб побачити її початок», — пояснює Кедрик.
Економіка однієї цифрової підстанції
Друга стаття рахує гроші. Перехід на цифрові інтелектуальні пристрої за стандартом IEC 61850 замість традиційних реле захисту й автоматики знижує частоту та тривалість відключень (SAIFI/SAIDI) на 15-20% і зменшує обсяг недовідпущеної енергії.
Із переходом ринків ЄС у вересні 2025 року на 15-хвилинні інтервали розрахунку це стає не лише технічним, а й фінансовим питанням:
- запобігання годинному відключенню навантаження потужністю 100 МВт може зберегти приблизно 3,2-3,5 мільйона євро за вартості недовідпущеного навантаження 32-35 тисяч євро за МВт·год;
- віртуалізація функцій релейного захисту знижує капітальні витрати на 20%;
- витрати на подальші апгрейди скорочуються на 60%.
Навіщо переводити захист у цифру, якщо старі реле працювали десятиліттями?
«Вони працювали, але в разі відмови змінювався весь блок цілком. Цифрове рішення дає змогу оновлювати функції без заміни обладнання. Для енергокомпанії це конкретні відсотки в бюджеті на модернізацію, які можна прорахувати заздалегідь», — каже експерт.
Розрахунки, якими може скористатися будь-який інженер
Обидві статті Кедрика побудовані так, що їх можна застосувати не лише на українських підстанціях — методика WAMS і розрахунки за IEC 61850 переносимі на будь-яку мережу з подібними проблемами.
«Я завжди вважав, що складні проєкти потребують не лише професійних знань, а й готовності брати відповідальність за кінцевий результат. Саме тому моєю метою завжди було створити рішення, яке працюватиме надійно багато років», — прокоментував Кедрик.
Автор: Олег Лiкоренко