Як виглядали б центральні вулиці Києва, якби стали доступними для людей з інвалідністю

Автор: Галина Ворона
15:11 03.12.2021

3 грудня, в міжнародний день людей з інвалідністю, у столиці “оживили” ілюстрації з Дослідження доступності міських просторів. Таким чином автори дослідження хотіли показати, як могли б виглядати центральні вулиці столиці, якби були доступними для людей з інвалідністю.

Як виглядали б центральні вулиці Києва, якби стали доступними для людей з інвалідністю

Як розповіли на Facebook-сторінці компанії Big City Lab, яка брала участь у проєкті, об’єкти у вигляді макетів, що наче зійшли зі сторінок дослідження, встановили у п’ятьох локаціях столиці, де їх критично не вистачає.

1. Місця для парковки людей з інвалідністю

Мабуть, найгостріше у цілій столиці, проблема доступних паркомісць відчувається біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю, куди не можуть потрапити власне їх відвідувачі. Чому вони не можуть паркуватися деінде? Тому що для зручності користувачів крісла колісного такі паркомісця ширші за звичайні: вони займають не менше 3,5 метрів та розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.

2. Дерева на набережній

На превеликий жаль, на київській набережній практично неможливо знайти затінок, аби заховатись від літнього спекотного сонця. А це надважливо для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями. Для них можливість перепочити у комфортному просторі просто необхідна, інакше у них може трапитись сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті.

3. Питна вода у парках і скверах

Питна вода у парках та скверах необхідна всім: людям, які пересуваються на кріслі колісному, домашнім тваринкам, туристам, бігунам, малозабезпеченим верствам населення. Тож поява такого надважливого об’єкта продемонструє, що публічні простори мають бути комфортними для всіх незалежно від віку, соціального статусу, роду занять, зросту та витривалості.

4. Контрастна тактильна навігація 

НСК Олімпійський може прийняти тисячі гостей, але далеко не всім буде комфортно на площі поруч з ним, адже там відсутня контрастна тактильна навігація для людей з порушеннями зору. Тактильна плитка скеровує напрям руху і попереджує про об’єкти на шляху, допомагаючи людям з порушеннями зору орієнтуватися в просторі.

5. Вуличне освітлення

Недостатнє вуличне освітлення, особливо в місцях, де часто гуляють в темну пору доби, стає перешкодою для усіх жителів. Зокрема простір стає небезпечним для людей з порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.

Дослідження доступності міських просторів — нульовий етап у розробці Альбому безбар’єрних рішень, що створюється в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської “Без бар’єрів”. Розробниками Альбому безбар’єрних рішень виступають компанія Big City Lab спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та громадською організацією «Безбар’єрність» за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії.

Читайте також: В Києві патрульні припаркувалися на місці для інвалідів

Нагадаємо, на Дарниці запрацює новий реабілітаційний центр для людей з інвалідністю.

Великий Київ у Google News

підписатися