Як поводитися у разі ядерного удару: що треба знати, щоб вижити

Автор: Любава Лисичкіна
23:45 27.09.2022

Це поради, які можуть урятувати життя. Від збору тривожного чемоданчика до необхідності рухатися від епіцентру радіації.

Як поводитися у разі ядерного удару: що треба знати, щоб вижити Фото: Ілюстративне

Кілька рекомендацій дав блогер Роман Павлюк із Intellias Ukraine на своїй сторінці у Facebook, грунтуючись на  знаннях з ядерної фізики та відомостей, які почерпнув на заняттях з цивільної оборони. За словами Романа, врятуватися можна навіть у тому випадку, якщо ви опинилися в епіцентрі ядерного вибуху.

“На відміну від «що робити у випадку війни», людей із досвідом ядерної атаки серед тих, хто живе на планеті Земля, немає. А тому я спробую зібрати свій досвід із занять по ЦО, фізики, зокрема ядерної, та інших відкритих джерел, яким я довіряю”, – зазначив чоловік.

Що робити, якщо ядерний удар застав вас на вулиці і у вас немає тривожного рюкзака?

Тут є абсолютно дві базові задачі:

1. Пережити сам удар: ховаємося у будь-яку шпарину.

2. Захистити органи дихання: носіть зі собою запечатану маску FFP2/3, а краще навіть дві. Вона важить 10 грам, їх можна розкласти по кишенях усіх курток. Вдихання радіоактивного пилу — це найбільше шкода для організму, бо після осідання в легенях вона буде труїти вас все життя.

Тривожний ядерний заплічник

Що можна і потрібно зробити вже зараз — зібрати так званий тривожний рюкзачок.

У рюкзаку має бути:

1. Два комплекти зручних штанів, найкраще військових, оскільки там щільна напівсинтетична тканина.

2. 5 шт поліетиленових дощовиків.

3. 5−10 пар бахіл, можна медичні.

4. Рулон сміттєвих пакетів, бажано чим потовстіших.

5. 6 шт респіраторів FFP2, а ще краще FFP3. Рекомендовано нашого виробництва. Кожен в окремій упаковці!

6. Скотч, ідеально армований, по факту будь-який.

7. 4 пари гумових господарських рукавиць.

8. 1 шт окуляри робочі, такі як для роботи з болгаркою.

9. 3 упаковки паперових салфеток.

10. 2 флакони змивки для лаку для нігтів.

11. 3 л води у поліетиленовій тарі. Чим товстіші стінки — тим краще.

12. Компас механічний. Саме механічний, а не на телефоні.

13. Карти місцевості або куплені, або роздруковані з Інтернету. Олівець, ручка у придачу.

14. Ну і головне: лічильник Гейгера або він же детектор радіації. Його купляємо один на сім’ю. Само-собою, слід потурбуватися і про павербанк і/або батарейки для нього (нормальний детектор радіації з трубкою Гейгера коштує 100−170 дол. Так, немало, але від нього буде залежати ваше виживання. Ідеально, якщо детектор має ще й функцію дозиметра, тобто показує не лише поточний радіаційний фон, а й може рахувати накопичену вами дозу).

15. (Опціонально) Радіоприймач, обов’язково з КХ/СХ діапазоном. Тим не менше, ми припускаємо, що зв’язку з ЦО не буде, так як вона буде зруйнована у результаті вибуху.

Що робити, якщо ви почули сповіщення про ядерну небезпеку?

Після оповіщення про ядерну небезпеку (а 99% ймовірності, що про неї сповістять), хапаємо ядерний і тривожний рюкзаки і ліземо у найглибший підвал чи діру, у яку можемо залізти. Якщо вас застало на вулиці — лізете у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі. Виключаємо телефон, виймаємо всі метали і електроніку з кишень. Лягаємо на підлогу, обличчям вниз, очі затуляємо долонями.

У глибокому підвалі, наприклад, на -2, -3 поверсі і далі, ядерний удар можна пережити навіть в епіцентрі, якщо підрив буде повітряний.

Удар, вибух… чекаємо, коли все відшумить і стихне, тобто пройде ударна хвиля і починаємо евакуацію. Якщо вас не завалило і при вас ядерний рюкзак, тоді діємо далі по плану (а якщо ні, то розпишу згодом що робити).

1. Одягаємо маску FFP3.

2. Одягаємо рукавиці.

3. Одягаємо дощовик.

4. Одягаємо окуляри і бахіли.

5. Обмотуємо і ущільнюємо де можливо скотчем, ніби робимо саморобний костюм ОЗК. Вмикаємо детектор, міряємо фон. Все, що вище 100 мкР/год — це вже не добре. Але у нашій ситуації це прийнятно, можливо буде і вище. І пам’ятайте: спочатку одягаємо захист, а потім дозиметри і все інше.

Тепер два варіанти подій: якщо у вас є запас води-їжі, ви в надійному укритті, але не маєте дозиметра та засобів захисту, що описані вище, раджу залишатися там же наступні 12−24 години, так як ви не знаєте, де більш небезпечно — у середині чи назовні. Навіть залишаючись всередині, старайтесь захисти органи дихання тим, що є під руками — морлева пов’язка, одяг (чистий!), медична маска, шаль і так далі. Після 24 год вже виходимо і йдемо до евакуації.

Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження.

Якщо при спробі виходу отримуємо зашкалюючі значення радіації — тоді назад в укриття. Спробу повторити не раніше, ніж за 12, а ще краще 24 години!

Беремо зі собою рюкзак, попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходимо на поверхню. Далі визначаємо, де був епіцентр, і рухаємося від нього. Як вичислити? Тут однозначного механізму нема скоріш за все, там, де буде виднітися основна маса пожеж — там і був епіцентр. Також по характеру руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля.

Далі все, як на практичних заняттях з географії в школі: карта, компас і вперед. Ідея така: відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10−15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, за можливості.

Як правильно використовувати засоби захисту?

– Кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8−10 год — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно.

– Маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти і ніяк інакше.

– Якщо так сталося, що прийшлося забруднити руки або обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів (Якщо знайдете півлітри ацетону — це бінго). Це буде наш аналог старого доброго ИПП-8.

– Переодягання слід робити у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де нема протягів.

– Якщо попали під дощ — зразу ж у укриття і провести переодягання (дощовик, маска, рукавиці)

– Якщо зайшли в зону, де детектор показав зашкалюючий рівень — вертаємося тим же шляхом назад у точку, де рівень спаде, і починаємо шукати новий прохід.

– Пам’ятайте про пріоритети: ваша особиста безпека, безпека сім’ї, безпека інших.

– (Майже) вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найбільш цінним ресурсом. Пити воду з відкритих джерел — це категоричне ні.

– Дозиметр-детектор періодично протираємо змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».

– Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски, викидаєте.

– Дотримуєтеся принципу: (а) чисте і брудне — окремо і (б) чисте може стати брудним, але ніколи не навпаки.

До слова, українські війська за добу утилізували понад тисячу російських окупантів.

Великий Київ у Google News

підписатися