Як поводитися у разі ядерного удару: що треба знати, щоб вижити

Це поради, які можуть урятувати життя. Від збору тривожного чемоданчика до необхідності рухатися від епіцентру радіації.

Кілька рекомендацій дав блогер Роман Павлюк із Intellias Ukraine на своїй сторінці у Facebook, грунтуючись на  знаннях з ядерної фізики та відомостей, які почерпнув на заняттях з цивільної оборони. За словами Романа, врятуватися можна навіть у тому випадку, якщо ви опинилися в епіцентрі ядерного вибуху.

“На відміну від «що робити у випадку війни», людей із досвідом ядерної атаки серед тих, хто живе на планеті Земля, немає. А тому я спробую зібрати свій досвід із занять по ЦО, фізики, зокрема ядерної, та інших відкритих джерел, яким я довіряю”, – зазначив чоловік.

Що робити, якщо ядерний удар застав вас на вулиці і у вас немає тривожного рюкзака?

Тут є абсолютно дві базові задачі:

1. Пережити сам удар: ховаємося у будь-яку шпарину.

2. Захистити органи дихання: носіть зі собою запечатану маску FFP2/3, а краще навіть дві. Вона важить 10 грам, їх можна розкласти по кишенях усіх курток. Вдихання радіоактивного пилу — це найбільше шкода для організму, бо після осідання в легенях вона буде труїти вас все життя.

Тривожний ядерний заплічник

Що можна і потрібно зробити вже зараз — зібрати так званий тривожний рюкзачок.

У рюкзаку має бути:

1. Два комплекти зручних штанів, найкраще військових, оскільки там щільна напівсинтетична тканина.

2. 5 шт поліетиленових дощовиків.

3. 5−10 пар бахіл, можна медичні.

4. Рулон сміттєвих пакетів, бажано чим потовстіших.

5. 6 шт респіраторів FFP2, а ще краще FFP3. Рекомендовано нашого виробництва. Кожен в окремій упаковці!

6. Скотч, ідеально армований, по факту будь-який.

7. 4 пари гумових господарських рукавиць.

8. 1 шт окуляри робочі, такі як для роботи з болгаркою.

9. 3 упаковки паперових салфеток.

10. 2 флакони змивки для лаку для нігтів.

11. 3 л води у поліетиленовій тарі. Чим товстіші стінки — тим краще.

12. Компас механічний. Саме механічний, а не на телефоні.

13. Карти місцевості або куплені, або роздруковані з Інтернету. Олівець, ручка у придачу.

14. Ну і головне: лічильник Гейгера або він же детектор радіації. Його купляємо один на сім’ю. Само-собою, слід потурбуватися і про павербанк і/або батарейки для нього (нормальний детектор радіації з трубкою Гейгера коштує 100−170 дол. Так, немало, але від нього буде залежати ваше виживання. Ідеально, якщо детектор має ще й функцію дозиметра, тобто показує не лише поточний радіаційний фон, а й може рахувати накопичену вами дозу).

15. (Опціонально) Радіоприймач, обов’язково з КХ/СХ діапазоном. Тим не менше, ми припускаємо, що зв’язку з ЦО не буде, так як вона буде зруйнована у результаті вибуху.

Що робити, якщо ви почули сповіщення про ядерну небезпеку?

Після оповіщення про ядерну небезпеку (а 99% ймовірності, що про неї сповістять), хапаємо ядерний і тривожний рюкзаки і ліземо у найглибший підвал чи діру, у яку можемо залізти. Якщо вас застало на вулиці — лізете у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі. Виключаємо телефон, виймаємо всі метали і електроніку з кишень. Лягаємо на підлогу, обличчям вниз, очі затуляємо долонями.

У глибокому підвалі, наприклад, на -2, -3 поверсі і далі, ядерний удар можна пережити навіть в епіцентрі, якщо підрив буде повітряний.

Удар, вибух… чекаємо, коли все відшумить і стихне, тобто пройде ударна хвиля і починаємо евакуацію. Якщо вас не завалило і при вас ядерний рюкзак, тоді діємо далі по плану (а якщо ні, то розпишу згодом що робити).

1. Одягаємо маску FFP3.

2. Одягаємо рукавиці.

3. Одягаємо дощовик.

4. Одягаємо окуляри і бахіли.

5. Обмотуємо і ущільнюємо де можливо скотчем, ніби робимо саморобний костюм ОЗК. Вмикаємо детектор, міряємо фон. Все, що вище 100 мкР/год — це вже не добре. Але у нашій ситуації це прийнятно, можливо буде і вище. І пам’ятайте: спочатку одягаємо захист, а потім дозиметри і все інше.

Тепер два варіанти подій: якщо у вас є запас води-їжі, ви в надійному укритті, але не маєте дозиметра та засобів захисту, що описані вище, раджу залишатися там же наступні 12−24 години, так як ви не знаєте, де більш небезпечно — у середині чи назовні. Навіть залишаючись всередині, старайтесь захисти органи дихання тим, що є під руками — морлева пов’язка, одяг (чистий!), медична маска, шаль і так далі. Після 24 год вже виходимо і йдемо до евакуації.

Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження.

Якщо при спробі виходу отримуємо зашкалюючі значення радіації — тоді назад в укриття. Спробу повторити не раніше, ніж за 12, а ще краще 24 години!

Беремо зі собою рюкзак, попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходимо на поверхню. Далі визначаємо, де був епіцентр, і рухаємося від нього. Як вичислити? Тут однозначного механізму нема скоріш за все, там, де буде виднітися основна маса пожеж — там і був епіцентр. Також по характеру руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля.

Далі все, як на практичних заняттях з географії в школі: карта, компас і вперед. Ідея така: відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10−15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, за можливості.

Як правильно використовувати засоби захисту?

– Кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8−10 год — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно.

– Маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти і ніяк інакше.

– Якщо так сталося, що прийшлося забруднити руки або обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів (Якщо знайдете півлітри ацетону — це бінго). Це буде наш аналог старого доброго ИПП-8.

– Переодягання слід робити у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де нема протягів.

– Якщо попали під дощ — зразу ж у укриття і провести переодягання (дощовик, маска, рукавиці)

– Якщо зайшли в зону, де детектор показав зашкалюючий рівень — вертаємося тим же шляхом назад у точку, де рівень спаде, і починаємо шукати новий прохід.

– Пам’ятайте про пріоритети: ваша особиста безпека, безпека сім’ї, безпека інших.

– (Майже) вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найбільш цінним ресурсом. Пити воду з відкритих джерел — це категоричне ні.

– Дозиметр-детектор періодично протираємо змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».

– Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски, викидаєте.

– Дотримуєтеся принципу: (а) чисте і брудне — окремо і (б) чисте може стати брудним, але ніколи не навпаки.

До слова, українські війська за добу утилізували понад тисячу російських окупантів.