Свій варіант вирішення проблеми пропонує у Facebook народний депутат Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”), адже він впевнений: місто, яке постійно стоїть в заторі, не може рухатися вперед – затори не тільки відбирають час, зменшують мобільність, але й негативно впливають на здоров’я та екологію.
Проаналізувавши ситуацію, парламентарій зробив висновок, що загостренню проблеми останнім часом сприяли кілька причин:
- банальна перевантаженість міста: Київ не розрахований на таку кількість автомобілів;
- управлінський вимір, що особливо яскраво проявляється у ситуації з ремонтами доріг;
- транзитний транспорт, адже вантажівки становлять значну частину трафіку в місті;
- Київ є єдиним джерелом роботи для агломерації та в цілому області, що спричиняє величезний людинопотік так званої маятникової міграції щодня.
Проте основна проблема, на його погляд, полягає у загальній філософії управління транспортною системою міста.
Слід визнати, що ідея “автомобільного міста”, яка була такою привабливою для містобудівників раніше, в умовах сучасного світу провалилася. І це на своєму досвіді відчули уже багато міст. Більшість з них приходять до думки, що необхідний комплексний підхід, який ставить в пріоритет не автомобілі, а громадський транспорт та пішоходів”, – зазначає Олексій Гончаренко.
Отже, ситуація в столиці уже досягла критичної відмітки. Якщо нічого докорінно не змінювати, через кілька років місто просто паралізує. Що робити?
Відповідь на це питання депутат шукав з експертами – разом вони проаналізувати досвід транспортних систем таких мегаполісів, як Лондон, Гонконг, Париж, Мілан, Берлін, Сингапур, і адаптували під наші реалії.
Як результат, з’явилась дорожня карта ― 4 кроки, які дозволять подолати затори в Києві.
Крок перший
Необхідно створити перехоплювальні парковки на основних в’їздах до міста, які будуть “перехоплювати” автомобілі людей, що доїжджають з приміської зони. Також, варто стимулювати створення нових робочих місць безпосередньо у цих містах, щоб потреба їхати в Київ відпадала в принципі.
Крок другий
Розвантажити місто за допомогою зрозумілої навігації, оновленого автопарку громадського транспорту, заборони проїзду транзитного транспорту та зручного єдиного електронного квитка.
Крок третій
Після того, як трафік в місті частково розвантажився, переходити до створення нової інфраструктури. Це нові паркомісця, відремонтована дощова каналізація та дренажні системи, добудовані довгобуди, мости, розв’язки, тунелі, переїзди, ремонт доріг.
Крок четвертий
Стимулювати легкий транспорт. Каршерінг, оренда самокатів, скутерів, велосипедів, велоінфраструктура. Це глобальний світовий тренд, який має переваги як з точки зору результатів, так і по окупності.
Читайте також: 201 серія «Гри престолів» – стільки часу кияни проводять в пробках
Олексій Гончаренко каже, що цей план лише в загальних рисах описує підхід до вирішення проблеми.
Якщо коротко, то основні зусилля на першому етапі слід докласти до того, щоб максимально обмежити кількість автомобілів, що в’їжджають до міста; далі допомогти містянам ефективніше, швидше та комфортніше пересуватися містом; лише тоді перейти до вирішення інфраструктурних проблем, адже в іншому разі скільки б доріг не будували, вони все одно будуть завантаженими; і зрештою працювати на перспективу і стимулювати людей максимально переходити на альтернативні автомобілю способи пересування містом.
Важливо зрозуміти, що спільним знаменником для усіх успішних транспортних систем була одна ключова складова ― орієнтація на пішохода. Чим зручнішими будуть пішохідні маршрути та громадський транспорт, тим більше людей ними скористається, тим менш завантаженими будуть автошляхи. Виграють усі. І це напевно найшвидший та найефективніший спосіб розвантажити Київ в розумні часові строки”, – впевнений нардеп.
Читайте також: Трафік у Києві зростає – на яких магістралях збільшились затори
Нагадаємо, з жовтня минулого року в столиці діє координаційна група з планування та поліпшення міського трафіку Kyiv Traffic Group. Вона вже виявила ряд проблем і працює над їх усуненням.