Про це розповів журналісту АрміяІнформ бойовий медик взводу однієї з рот 251 ОБ “Київська Січ” 241 бригади територіальної оборони міста Києва на псевдо “Бродяга”.
24 лютого він пройшов оборону Київщини, Харківщини та Донеччини, а в його тілі “на згадку” про бойовий досвід залишились 8 уламків від міни.
Перший бойовий досвід “Бродяга” здобув наприкінці травня 2022 року, на Харківщині. Він був у розвідвідділенні, здійснювали коригування артилерії, вели спостереження. Навіть один склад там підпалили. Згодом пішли на Бахмут, тоді чоловік обіймав посаду бойового медика взводу. Виїжджали безпосередньо на позиції, і він, як медик, постійно був поруч із побратимами. Доводилось і бій приймати.
“Бродяга” розповів, що дістав поранення коли намагався врятувати пораненого побратима: ворожий кулеметник поранив одного з наших побратимів і воїни його витягували.
“У нього була рація, але зв’язку не було. Ми з командиром пішли на поміч. На жаль, не встигли — він вже був “двохсотим”. Коли повертались, нас зачепило міною. У мене досі уламки в обличчі, руках, нозі, спині, легенях і плечі. Їх не дістали. Лікарі кажуть, що вони не заважатимуть жити. Нині я бігаю, стрибаю, дихаю, займаюся спортом, але щоразу трішки їх відчуваю в тілі. Та, як порівняти з людьми, у яких узагалі немає кінцівок, — це не проблема, — каже хлопець. — Після Бахмута я почав більше цінувати своє життя, життя моїх близьких: мами, сестри, дівчини, тата, братів”.
Також «Бродяга» розповів, що Луганщина — батьківщина його батька:
“Пів життя я прожив там, пів життя — в Києві. Була в мене мрія з 18 років — взяти участь в АТО, але певні обставини змусили піти навчатися в університет. Я майже закінчив юридичний факультет КНУ імені Т. Г. Шевченка. Але все ж взяв академвідпустку. Коли повернусь, продовжу навчання”
Своє життя і подальшу кар’єру в мирній Україні захисник бачить в юридичній справі, хоче бути адвокатом.
До слова, в Ірпені відкрили меморіальну дошку памʼяті Назарія Драшпуля.