На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам’яті та військовий ЗСУ Антон Дробович.
Він зазначив, що експерти інституту національної памʼяті – це не якісь чиновники “які щось вигадають”, а фахівці з провідних університетів України, які повністю дослідили творчість, листи, щоденники та протоколи допитів Михайла Булгакова.
“Вони зробили висновок, який насправді є справедливий. Я вважаю, що він трохи емоційний, можна було якось більш стримано написати. Але експерти мають право і ми не можемо втручатися в їхню роботу. Вони назвали речі своїми іменами. Булгаков дійсно народився у Києві, тут прожив, закінчив університет, займався лікарською практикою, але був повністю до “мозку кісток”, як то кажуть, російським імперцем”, – зазначив Антон Дробович ефірі “Радіо Культура”.
Державний діяч додав, що Булгаков дезертував з усіх українських підрозділів і був добровольцем лише у білогвардійців (імперський російський військово-політичний рух, який виступав проти більшовицької ідеології – радянських комуністів, – ред.).
Однак, на його думку, головне, що Булгаков відмовляв українському політичному проєкту в існуванні, був одним з авторів міфу про український антисемітизм.
“Він не уявляв собі Київ не російським, не імперським. Він просто відверто заперечував українське політичне прагнення до незалежності. Тепер є ця країна, і це було б дуже смішно, як би ця країна називала на його честь обʼєкти й нормалізувала його. Для нього важливо було зберегти дискредитаційні речі про петлюрівців, про гетьманців. Фактично дослідники кажуть, що він один з авторів міфу про український антисемітизм часів Української народної республіки. При тому, що він сам рясніє антисемітськими жартами й анекдотами”, – пояснив Дробович.
Голова інституту нацпам’яті пояснив, що ніхто не забороняє читати та досліджувати творчість Михайла Булгакова, але у столиці незалежної України не має бути вулиць та будь-яких обʼєктів названих на його честь.
А музею Булгакова за законом про деколонізацію доведеться змінити назву та скорегувати розповіді про письменника.
“Читати Булгакова – будь ласка. Досліджувати – скільки завгодно, хто любить – на здоровʼя. Але не буде назви вулиць, памʼятників і назв обʼєктів. Я, наприклад, дуже рекомендуватиму, інститут дасть відповідну рекомендацію музею Булгакова у Києві: вони за законом вимушені будуть змінити назву, але ніхто не забороняє їм далі розповідати про творчість Булгакова, творчість інших київських легенд того часу. Але розказувати всю правду”, – пояснив голова інституту нацпам’яті.
Довідка: українофоб, за Великим тлумачним словником української мови – це “противник, ненависник українців і всього українського”.
Читайте також: Вулицю Булгакова у Києві перейменували на честь Вахтанга Кікабідзе
Нагадаємо, експерти комісії Українського інституту національної пам’яті визначили пам’ятники і вулиці на честь Булгакова пропагандою російської імперської політики. Самого письменника фахівці визнали імперцем за світоглядом, затятим українофобом.
Директорка музею Булгакова Людмила Губіанурі стверджує, що в Музеї впродовж останніх двох років працюють над темою деколонізації та переосмислення історичних відомостей про письменника. В цьому може впевнитися кожен, хто відвідає музей. У музеї розповідають про Булгакова у правдивому світлі, відповідно до отриманих висновків в ході вивчення документів.