Наш експерт мешкає у Польщі та каже, що у науковому середовищі пташки, яких українці називають папугами Крамера, визначають як вид Psittacula krameri. І летять вони у великі міста України не з Африки, а з Західної Європи. Проте де б папуги не оселялися, стають шкідниками – бо і харчі в малих пташок відбирають, і дупла нищать.
Папуг Крамера помітили в Чернівцях:
Кор. «ВК»: Що це за птахи – папуги Крамера – і чому їх так бояться орнітологи?
Філіп Солярек: Птахи Psittacula krameri – це вид інвазійний, шкідливий. Таких пташок у невеликій кількості зустрічали в Польщі, і тепер вони є і в Україні. У нас, в Польщі, бачили пару, яка має пташенят і поки це невелика кількість особин. Але ці папуги викликають величезну та драматичну проблему в Англії, Голландії та Німеччині.
Африканські пташки адаптувалися до європейського типу клімату та починають випихати птахів тих видів, які є традиційними для територій заселення гостей.
В Іспанії провели дослідження, яке показало, що папуги Крамера там конкурують з місцевим удодом (як відомо, удод є місцевим видом і в Польщі та в Україні). Вбивають прибульці летючих мишей у дуплах, а потім селяться там самі та розводять пташенят. Тому це досить агресивний вид, який загрожує малим птахам.
Кор. «ВК»: А як вони потрапили в країни Європи?
Філіп Солярек: Це птахи виду африканського, які повтікали десь там з кліток чи невідомо звідки – адже якась популяція мусіла з’явитися – та попрямувала на північ. Здається, вперше її побачили у Голландії. І потім вона дуже добре пристосувалася у Європі. Я коли їздив в Англію не на довго, то бачив, як у парку під Лондоном вони нормально літали.
Папуги досить голосні, характерно кричать, перебувають у групах по 5-10 особин.
Ось такий вид експресивний – який здатен адаптуватися на європейських теренах, і далі на сході – тобто тепер в Україні. На теренах Польщі їхня поява була підтверджена кілька років тому.
Кор. «ВК»: Тобто, це можуть бути птахи, які жили в клітках, як у зоопарку?
Філіп Солярек: Так. Спочатку найбільш ймовірно це прилетіли птахи, яких тримали в клітках та які повтікали. Але тепер, з плином років, ця окрема популяція птахів, що є в Європі – це вже не ті, що перебували на вигодовуванні, але дикі птахи, які мають там свою експансію, поширення. І птахи, яких побачили в Україні, далі на схід, що починають засвоювати нові терени – це дикі.
Кор. «ВК»: А ці папуги, які селяться з Україні – вони з Лондону, з заходу Європи?
Філіп Солярек: Може не з Англії – бо вона знаходиться далеко, але з Голландії, Німеччини. Думаю, з Берліну, цілком можливо. Здивований, звичайно, що так далеко, аж до України вони добралися. Якщо не було раніше чутно повідомлень про появу цих папуг в Україні, то, можливо, вони впродовж останніх кількох років у вас заселилися.
Кор. «ВК»: Яка мусить бути кількість шкідливих птахів, щоб вони реально несли загрозу місцевим крилатим?
Філіп Солярек: Звичайно, в Польщі, та і у вас, в Україні, вони ще не є дуже великою проблемою чи загрозою – бо поки це ще не настільки поширений вид. Хоч відомо, що і у вас ці птахи поширилися та роблять спроби гніздування аби вивести пташенят. Але якщо кілька тисяч папуг прилетить, тоді вони можуть становити загрозу для популяції місцевих птахів.
Кор. «ВК»: З якої причини папуги можуть мігрувати у великій кількості?
Філіп Солярек: Коли в Голландії чи Німеччині буде зростати популяція птахів, то вони активно мігруватимуть на схід. Якщо у Європі буде тепла погода взимку, то цілком ймовірно, що кількість цих папуг буде збільшуватися. Ну і також не виключена ситуація, що після міграції в Україну чи Польщу вони можуть не пережити зиму – якщо вона буде досить міцною.
Кор. «ВК»: Що можуть зробити люди в містах, де почали або ще почнуть мешкати ці птахи, щоби їх кількість не збільшувалась?
Філіп Солярек: У нас в Польщі, зважаючи, що це птахи виду інвазійного, тобто чужинці, вони є на урядовому сайті захисту навколишнього середовища – як вид, що загрожує. Це зробили для того, аби можна було здійснювати спроби їх відловлювання та перевозити в інше місце. Для захисту можна застосовувати що завгодно аби зменшувати популяцію таких птахів. Зараз орнітологи уважно спостерігають за цими групами папуг, чи не будуть вони перевищувати безпечну кількість та шкодити.
Зима тепер така, що ці папуги якось там її переживають. Тому корисне обмеження – не підкормлювати птахів-чужинців.
Звичайно, це добра справа підкормлювати пернатих взимку, але якщо поруч є популяція папуг Крамера, варто не давати їжу місцевим пташкам. Бо малі собі харчі знайдуть в природі, а штучна їжа збільшує шанси виживання для чужих птахів. Ну а якщо годувати, то такими харчами, які їдять місцеві пташки, а папуги Крамера не їдять. Наприклад, поділіться з птаством зерном, салом. Але не давайте яблука, якими харчуються папуги, м’які фрукти, ягоди, виноград. Бо залишите їжу на деревах – ці папуги якось перезимують і виведуть пташенят.
Кор. «ВК»: Чи не забороняє законодавство ЄС знищувати птахів?
Філіп Солярек: Якщо в Польщі це вид, що загрожує місцевій популяції, то боротися з нею не забороняють. Щодо країн, де поширюється законодавство Євросоюзу – то, ймовірно, Голландія та Німеччина уже робили якісь спроби зменшення кількості папуг Крамера, зважаючи що це вид інвазійний. Ця справа буде вирішуватися у перспективі розвитку та появи більших проблем. А поки в натуральний спосіб варто обмежити можливість відбирання харчів в маленьких місцевих птахів цим папугам.
Від себе хочу додати, що природа має свої права – тому конкуренція видів є нормальною
З одного боку Psittacula krameri – це є міцний вид, який може перешкоджати навіть людям, бо папуги досить шумні. Але з іншого боку – це досить гарний птах, яскравий, має таке оздоблення привабливе. Тому я одночасно є досить скептичним в цьому питанні. Адже поступово на них може спеціалізуватися якийсь хижак – яструб великий, яструб перепелятник або інші хижі птахи і почати на них полювати. З мого багаторічного досвіду спостереження за птахами знаю, що є популяції, які з невідомих причин зменшуються, а потім знову відроджуються.
Кор. «ВК»: Тобто, є надія, що навіть після експансії папуг Крамера є надія, що синички та удоди, які постраждають, переживуть кризу і далі будуть жити та розмножуватися?..
Філіп Солярек: Все можливо. Не знаю детально, як в Україні, але у нас подібно було з журавлями, яких було дуже мало, а тепер їх досить багато. Адже є низка чинників, які впливають на життя птахів. Водночас, і вимирання видів – це теж нормальне явище. Так само як зникнення певних видів в умовах потепління мусить бути – популяції будуть змінювати один одного, немає іншої можливості. Хто сильніший, виграє. Лише питання – чи наскільки велика та популяція міцніших, що можуть винищити інших. Зараз бачимо чітко, що в Західній Європі популяція папуг зростає. І так, вони рухаються на схід та засвоюють нові землі, створюючи можливість і для нас знайомитися з новими яскравими та цікавими видами.
Розмовляла Оксана Тупальська
