Вулиця Костельна: вона простягається лише на 250 метрів, проте ховає історію двох століть

Автор: Оксана Тупальська
19:29 13.06

Вулиця Костельна з’явилася в Києві у 1830-1840-х роках, відповідно до генерального плану забудови міста, розробленого видатним архітектором Вінченцо (Вікентієм) Беретті. Костелу Святого Олександра тоді ще не було – лише тривав процес будівництва святині.

Вулиця Костельна: вона простягається лише на 250 метрів, проте ховає історію двох століть

На схилах біля храму не планували будувати житлові багатоповерхівки. Проте згодом архітектори та забудовники придивилися до ділянки та почали зводити будівлі. 

У 1844 році за ініціативою священика костелу Святого Олександра, вулиця була вимощена каменем. Зважаючи, що історики записують “ксьондза”, можна припускати, щ йдеться саме про отця-поляка. 

Забудовувати вулицю почали у 1910-х, коли мостова комісія склала проект зі зменшення ухилу цієї ділянки. Витрати на це покрили домовласники та парафіяни костелу Святого Олександра.

У радянські часи вулиця мала назву Челюскінців, однак після проголошення української Незалежності у 1991 році вулиця відновила історичну свою назву — Костельна.

Українські філологи кажуть, що правильно казати “вулиця Костельна”, а не “Костьольна”. Однак більшість парафіян, які бігають туди-сюди до храму цією дорогою, кажуть звично “Костьольна”, на польський манер. Між іншим, у неділю в соборі Святого Олександра польською мовою месу відправляють 1 раз на день, також діє польських хор та запрошують на заняття з польської мови дорослих та дітей. А ще є дві недільні меси українською, відправа на латині та англійською мовою. З кафедри не рідкість почути проповідь священика, який говорить українською з гарним польським акцентом. 

Серед найстаріших будинків Костельної є прибуткові будинки №3 та №5, збудовані ще у 1871 році. До 1913 року вони належали різним власникам, поки їх не викупив відомий київський домовласник та підприємець Яків Каплер.

Будинок №4. Фото Олексія Самсонова

Перлиною неоренесансу вважається будинок № 4, зведений у 1888 році за проєктом Олександра-Петра-Адріана Шілє. До початку XX століття ця кам’яниця вважалася однією з найвищих у районі Хрещатицької площі.

Будинки №7 та №9. Борис Корпусенко

Будинок №9, збудований у 1912-1913 роках техніком Абрамом Трахтенбергом. Замовником проєкту виступило Четверте товариство квартировласників, серед яких можна знайти імена відомих тогочасних юристів та адвокатів.

Великий Київ у Google News

підписатися
більше новин