Задоволення – перший кадр бачити диктатора канаючого в підгузнику, та й останній, як він харкнув кров’ю і помер. (Це ж не спойлер?)… Колись хороший монах, який побував у Москві у путінські часи сказав, що дуже гостро відчув, що це країна антихриста. (Думаю, що він мав на увазі атмосферу підозрілості, тиску та плазування перед правохоронцями). І режисер поляк саме так це і передав, в тонах, в подіях, – каже Ярослава.
У стрічці розповідається про те, що ставало мотивацією диктатора для злодіянь, а також його внутрішній стан, демки, що супроводжують по життю.
Просто показати канаючого пуіна це одне, а показати, як вони з Патрушевим п’ють віскарь під час “операції на Дубровці”, наступні етапи спровокованого путіним “пробудження народу” після зірваних будинків він сказав Патрушеву, що народу потрібні не медійні сенсації, а медійний театр. І далі власне показали “театр на Дубровці”. Путін – Патрушеву: “Скільки триватиме операція?” 57 годин. Там нашаровуються всі злочини путіна проти власного народу (історії із зірваними будинками), а потім більше – в Чечні, а потім в Україні… – розповідає глядачка.
Є у стрічці кадри, де оте путінське альтерего каже: немовлят в Маріуполі покласти поруч із вбитими мамами та замінувати.
Гіпербола? Ні. Якщо ви пам’ятаєте кадри померлої вагітної з Маріуполя та знаєте, що вони, відступаючи з Київщини, заміновували і їграшки і фортепіано. Творці фільму все “підняли”. Підняли страхи, нелюбленої та чмиренної дитини. Вхопили Боговідступництво. Там є така зустріч із Христом. Вхопили благодатний грунт жебракуючої пострадянської росії і те, як забираючись на вершину путін вбивав тих, хто бачив його смішні туфлі і приниження періоду росту.
«Смерть путіна» (також пишуть як «Смерть Путіна» ; англ. Putin) — англомовний польський біографічний режисера Патрика Веги. Фільм розповідає деякі епізоди із життя президента Росії Володимира Путіна та нюанси його приходу до влади.