Вікіпедія про Чорнобиль у кишені. До 35-ї річниці аварії на ЧАЕС запустили мобільний застосунок

Автор: Галина Ворона
10:55 08.04.2021

До 35-х роковин аварії на ЧАЕС в Україні запустили перший офіційний мобільний застосунок Chornobyl App — інтерактивний віртуальний гід з AR-технологією. Він розповідає про всі об’єкти, які трапляються на туристичних маршрутах в зоні відчуження. Також тут можна знайти розсекречені документи з архівів КДБ, дані про рівень забрудненості території, фото, 360-відео та 3d-моделі відомих об’єктів.

Вікіпедія про Чорнобиль у кишені. До 35-ї річниці аварії на ЧАЕС запустили мобільний застосунок Фото: НВ

Про це пише НВ.

Як розповів виданню один із авторів Chornobyl App Валерій Коршунов, цей застосунок допоможе туристам, які їдуть в Чорнобиль, а також тим, хто хоче більше дізнатись про зону відчуження, але не має можливості потрапити сюди персонально. Зокрема, це стосується школярів, яким цікава тема Чорнобиля, але через вікові обмеження закрита дорога у зону відчуження. Також це туристи, які не можуть приїхати до зони через карантин.

У застосунку десь 150 матеріалів — це така собі Вікіпедія про Чорнобиль у кишені. Тут є аудіогіди, панорами 360, 3d-моделі, елементи доповненої реальності — коли можна буде відсканувати якийсь об’єкт і поставити його собі, умовно кажучи, на стіл”, — Валерій Коршунов.

Застосунок “оживляє” деякі об’єкти в зоні відчуження – як мурал на одній зі стін біля Чорнобильської АЕС, поряд із реактором. Ще один легендарний і колись засекречений владою СРСР об’єкт — радіолокаційну станцію Дуга — через Chornobyl App можна побачити з висоти пташиного польоту.

За словами кураторки цифрового арт-проекту ARTEFACТ Світлани Коршунової, тема Чорнобиля завжди була засекреченою, тому перше завдання застосунка — це створити єдине джерело правдивої інформації, друге – зберегти пам’ять та культурну спадщину, третє – підготовка туристів до в’їзду в зону відчуження.

Щоб показати всьому світу, що ми тут маємо, ми проводили лазерне сканування наявних об’єктів. Це лише початок цього діджитального зберігання культурної спадщини Чорнобиля”, — ділиться Світлана Коршунова.

Для збору та обробити такого масиву інформації розробники застосунку співпрацюють із низкою державних структур, які займаються темою аварії на ЧАЄС: з Національним музеєм Чорнобиля, із галузевими архівами СБУ, які розсекретили архіви КДБ, з Державним агентством з управління зоною відчуження тощо.

Додаток доступний українською та англійською мовами для систем IOS та Android та може працювати у офлайн-режимі.

Читайте також: Як Київ вшановуватиме пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи – події

Нагадаємо, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС стався вибух четвертого енергоблоку, внаслідок чого реактор було повністю зруйновано. Через критичний рівень радіаційного забруднення згодом близько 200 000 мешканців міст Чорнобиль, Прип’ять та сіл у 30-кілометровому радіусі евакуювали. З тих пір ця територія є незаселеною та досі вважається непридатною для життя. Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Великий Київ у Google News

підписатися