Як ідеться, дослідження проаналізувало, як різні приклади блакитної інфраструктури (водні об’єкти) та зеленої інфраструктури (зелені насадження) можуть пом’якшити міську спеку.
Директор-засновник GCARE Прашант Кумар пояснив, що різноманітність насаджень, густий покров і додавання водних об’єктів, як у ботанічних садах, сприяють ефективному охолодженню навколишнього повітря.
“Впроваджуючи зелено-синьо-сіру інфраструктуру (GBGI) у міське планування, міста можуть створювати більш стійке і життєздатне середовище, пом’якшуючи негативний вплив спеки та покращуючи загальну придатність для життя мешканців”, — сказав він.
Чому саме ботсади?
Дослідники говорять, що ботанічні сади мають різноманітний набір природних елементів, включаючи різноманітну рослинність, таку як дерева, чагарники і трава, а також водні об’єкти, як-от ставки, струмки і водоспади. Саме це поєднання створює унікальні механізми охолодження, які зазвичай не створюють парки. Відтак:
- ботанічні сади демонструють більший середній охолоджуючий ефект порівняно з парками;
- висновки щодо ефективності ботанічних садів можна використати для покращення охолодження інших зелених зон.
Охолодження, сади і клімат
Взагалі, дослідники наголошують на тому, що для досягнення найбільш ефективного результату рішення з охолодження слід обирати відповідно до конкретних місцевих умов.
Наприклад:
- у помірному кліматі водно-болотні угіддя і парки є найбільш ефективними завдяки їхнім властивостям випаровування і затінення;
- у континентальному кліматі перспективними є зелені огорожі та ботанічні сади;
- у сухому кліматі мініпарки й водно-болотні угіддя відіграють вирішальну роль в охолодженні;
- тропічний клімат виграє від садів на дахах завдяки їхньому мікромасштабному впливу в щільно забудованих районах.
До слова, бузок на згадку про захисників: на Протасовому ярі створили Алею Пам’яті.