На вінницькому протезно-ортопедичному підприємстві захисники України проходять шлях від важких поранень до повернення до повноцінного життя.
Як пише Суспільне, за останні пів року тут встановили біонічні протези вже шістьом ветеранам, ще три вироби — у процесі виготовлення.
Біонічні протези, або протези із зовнішнім джерелом енергії, працюють за принципом зчитування електричних імпульсів. Як пояснює технік-протезист Сергій Сірик, ці імпульси від м’язів кукси перетворюються на сигнали, що керують електродвигунами кисті або колінного вузла.
Кожна гільза виготовляється індивідуально, аби забезпечити максимальний комфорт і точність керування. Проте фахівці зазначають: такі високотехнологічні рішення підходять не всім пацієнтам — усе залежить від стану збережених м’язів та рівня ампутації.
Від механіки до електроніки: досвід Сергія Літвіненка
Ветеран Сергій Літвіненко втратив ногу у січні 2024 року на Запорізькому напрямку через влучання ВОГа. Через неможливість негайної евакуації турнікет був на нозі понад вісім годин, що призвело до некрозу тканин та ампутації.
Півтора року Сергій користувався механічним протезом, а місяць тому отримав сучасний електронний аналог. Різниця, за словами ветерана, колосальна:
- електроніка автоматично «підгальмовує» під час перешкод, що мінімізує ризик падіння.
- значно легше долати сходи та нерівну поверхню.
- Сергій уже планує спробувати біг та їзду на велосипеді.
Зараз ветеран успішно здав «іспит» з користування новою ногою і готується до цивільної роботи — планує працювати водієм таксі.
Швидкість адаптації: від тижня до місяця
Реабілітологиня Олена Сметанюк зазначає, що швидкість опанування нового пристрою залежить від фізичної підготовки та мотивації бійця. Наприклад, один з військових зміг призвичаїтися до біонічної руки всього за два тижні.
«Адаптація проходить індивідуально. Для когось це місяць, а хтось, маючи високу мотивацію, опановує і тяговий, і біонічний протези буквально за тиждень на кожен», — каже реабілітологиня.
Наразі вінницький завод продовжує забезпечувати захисників сучасними засобами реабілітації, допомагаючи їм долати штучні перешкоди на шляху до звичного побуту.