Правда, більшість політичних сил все-таки усвідомлюють реальні проблеми 3,7-мільйонного мегаполісу. Пошарпана часом інфраструктура, пляшкові горлечка транспортного трафіку, робочі місця, безпека, що сильно постраждала після кризи 2014 року. Значить, рано чи пізно від казок партії повинні перейти і до якості життя для киян. Шукаємо перли і конструктив в копицях передвиборного гною.
«УДАР» має хороші шанси з 25-30% підтримки у всіх рейтингах взяти більшість і сформувати в Київраді фракцію. А не просто обіцяти закуповувати сотнями автобуси і будувати метро, а там трава не рости. У них кілька довгострокових проектів – починаючи від створення українського Діснейленду на Гідропарку і закінчуючи концепцією «через все місто за 1 годину».
Перенесення частини адміністративних будівель з центру, завершення робіт на Подільсько-Воскресенському мосту, мережа перехоплюючих парковок на в’їзді до Києва і велодоріжки на Набережному шосе виглядають як комплекс заходів по боротьбі з пробками.
Бортницька станція аерації – її реконструкція потрібна була на вчора. Більше 5 років тому японці надали кредит на мільйон доларів на ці потреби, та до сих пір ми не можемо їх освоїти. Добре, що вона є в програмі, одними парками і зоопарками проблему з екологією в столиці не вирішиш.
5 станцій метро на Троєщину, 2 станції метро на Виноградар і пересадочні з Вокзальної для гілки на Трою. Виглядає це звичайно за одну каденцію як ненаукова фантастика, вже просто підготувати пересадку і закінчити з Виноградарем буде перемогою. Бо на Генплані гілок 6 – треба поспішати.
«ЄС» – досить здорова в цілому, якщо прибрати уклін на користь пенсіонерів і європейських пенсій. Бо від середньої пенсії в 110 доларів навіть до Східної Європи в реальному світі 10-15 років.
Зате важко не помітити продовження політики «ЄС» часів БПП на велику економічну свободу регіонів. Посилення децентралізації і відхід від практики позбавлення Києва відразу 20% ПДФО, як в минулому році. Логічно, бо гроші повинні залишатися на місцях, субвенції платитися, тільки стригти «шерсть» з місцевих бюджетів не вийде.
Субсидії для сільгоспвиробників і сімейних ферм. Наприклад, кожне 5-те яблуко на столах споживачів в ЄС – польське. Але тому була ціна – 1,5 млрд євро в рік від Брюсселя і до 1 млрд на рік субсидій від Варшави. В принципі, реалізувати програму навіть в рамках міст супутників і ферм в передмістях Києва реально – більшість ферм у великому кластері південніше тієї ж польської столиці менше 7 га.
Розвиток туризму. Бо Київська область – це не тільки став після серіалу популярним Чорнобиль, а й зелений туризм пов’язаний з Дніпром, озерами як в Підгірцях чи поселення ще епохи бронзи в Вітачеві. Ну і не варто скидати з рахунків можливість мільйонного міста: Лавра, костели і храми, екскурсії в підземелля, кав’ярні на колесах, музеї і історичний центр. Потрібно багато вкладати в сервіс і навчання персоналу, але 3,5 мільйонів іноземних і внутрішніх гостей далеко не межа.
«Голос» – з його «Києвом без напрягів». Якщо прибрати обіцянки купувати сотні тролейбусів і трамваїв на тлі зростаючого дефіциту бюджету, то теж в цілому непогано.
Є розуміння, що реконструкцію мостів та їх будівництво столиця зараз не потягне, і заявляється паліатив у вигляді легкого метро, швидкісного трамвая і єдиної трамвайної мережі між Правим і Лівим берегом. Дивно, що немає довгострокової програми створення зон промислової та ділової активності в регіоні – адже 36% жителів живуть на Лівому березі, а робочих місць міста там заледве 15%.
Заявлена програма реконструкції «хрущовок» – ще років 10-15, і вони стануть просто небезпечні для своїх жителів, а розмови про це йдуть ще з Попова. Капітальний ремонт і реконструкція застарілого житлового фонду в столиці (а це 250 тисяч квартир, майже півмільйона жителів) – стратегічне завдання на майже 3 млрд доларів.
Безпека і розвиток Труханового острова та Гідропарку. З вкладенням коштів в муніципальну поліцію з камерами спостереження. І інвестиціями в рекреаційну інфраструктури і транспорт. Щоб створити там зону відпочинку, а не середовище проживання агресивних алкашів і закладчиков наркотиків. В принципі централізована програма працевлаштування інвалідів це про те ж – Київ повинен стати зручним для всіх, а не тільки для молодих і здорових.
«Слуга народу» – рейтинг в Києві у них десь в районі ЄС і йдуть вони ніздря в ніздрю. Значить, цілком можуть вступити в коаліцію з переможцем або по ситуації проштовхувати свої проекти. Що у них там залишається, якщо прибрати популізм від Верещук прив’язати зарплату чиновників до KPI і дістати як кролика з капелюха грошей на Київську об’їзну?
Фонд на будівництво муніципального житла – непогано, що «Слуги» пам’ятають про 30% старого і застарілого житлового фонду і про те, що ситуація погіршується з кожним роком. Погано, що немає подробиць, а лише загальні фрази.
Сміттєпереробний завод. Дійсно, є неприпустимим в 2020 році виробляти на рік мільйон тонн відходів і 700 тисяч залишати гнити на звалищах навколо мегаполісу.
Створення системи перехоплюючих парковок і виділення окремих смуг для громадського транспорту – тему пробок експлуатує майже кожна політична сила.
Ось така приблизно «Велика четвірка» і їх програми. «Батьківщина», як і «Голос», планує скоротити час в дорозі для киян удвічі, збільшити муніципальний транспорт на 100% і встановити «справедливі тарифи», але не говорить як з рейтингом в 7%. «Опозиційний блок за життя» в особі Попова обіцяє торжество соціалізму – муніципальні субсидії, знижки за «Карткою киянина», зниження тарифів та закупівлю лічильників на комунальні послуги за рахунок бюджету. «Перемога Пальчевського» або «Сила і Честь» не факт що візьмуть більше кількох місць. З іншого боку, після того як за списками комуністів до Київради йшов владика Павло і засилля Партії регіонів, в Києві прогрес видно неозброєним поглядом. Як і те, як змінилася на краще столиця за останні 5 років.