До повномасштабного вторгнення РФ територія Києво-Печерської Лаври була справжньою мекою туристів та місцем молитви. У Ближніх печерах Лаври знаходяться мощі 79 святих, а в Дальніх – 49. Кожен з них має персональну історію, в якій і приклад для життя інших, і свідчення сили Бога для віруючих. Відтак, з візитом до Лаври приходили не завжди ті, хто був прихожанами УПЦ, а до того – УПЦ (МП).
Більше того – сучасні дослідники історії Київської Русі кажуть, що послушниками в монастирі були люди, які були національними героями майбутніх поколінь українців. Як, наприклад, історичний герой Ілля Муромець, оспіваний в українському фольклорі. Чи найголовніші постаті та творці лаврського способу життя Антоній та Феодосій Печерські, які не мали відношення до Москви.
Щоб побачити, як тепер живе Лавра, журналіст «Великого Києва» пішов перевірити особисто.
Вхід на монастирську територію, де все ще є туристичні ятки з рекламою, порожній – немає ні відвідувачів, ні екскурсоводів. Доріжкою, яка спускається в бік печер, було йти так само вільно. Раніше часто можна було побачити, як назустріч ідуть монахи (вони мешкають у будинку праворуч) – тепер і цих не було. А от камінною дорогою безперервно курсували великі та недешеві чорні автомобілі з тонованими вікнами.
Уже на території назустріч вийшла жінка з зеленим бейджем «екскурсія» та почала запрошувати «за невеликі гроші»:
«Экскурсия по самой большой святыне города Киева, пещеры, храмы».
Цього разу ходити з супроводом було не зручно, тому до печер – наодинці. При вході до місця поклоніння, як і раніше пропонують по 5-20 грн свічки.
Всередині – шумлять обігрівачі. Не важко здогадатися, що їх поставили представники УПЦ – дотримання температурного режиму важливе для місця перебування реліквій. Про умови збереження мощів кореспонденту «ВК» за кілька днів до візиту розповіли в однойменному заповіднику, підпорядкованому державі.
«Норми зберігання музейних предметів відповідно до діючих інструкцій з обліку і збереження музейних цінностей, що знаходяться у державних музеях, такі: температура +18 градусів, вологість 50-60%, освітлення – у межах 50-70 люкс», – повідомили у Заповіднику Києво-Печерська Лавра та додали, що щодо збереження мощів консультантом є Національний науково-дослідний реставраційний центр.
Щодо перебування цінностей у підземеллі, як на туристичне око питань немає – гробниці присутні, в печерах сухо і тепло, є невелике освітлення, а частина гробів, у яких лежать тіла святих, відреставровані – пофарбовані та вкриті свіжим лаком.
В деяких місцях освіжили і таблички з підписами імен ченців. Що кидається в очі – біля деяких гробниць пофарбували раніше білі стіни в темний колір. Але і це навряд впливає на стан мощів.
Важливим елементом спостереження була мироточива глава Папи Римського Климентія, якого ще називали Кримським – бо саме там з ним сталося чудо, і кажуть, що він є заступником саме кримської землі. Раніше мироточива глава знаходилась в центрі закритого склом відділення, де є черепи інших послушників. Тепер її забрали з центрального розташування у куток – в цьому ж місці представлення. Але добре, що ще є – не зникла.
У печерах в різних кутках чатують представники місцевої братії. А в одному з підземних храмів – відбувалося богослужіння.
Присутні – переважно чоловіки віком 30-40 років, з дружинами, дітьми, поодинці. Прийшли в світському одязі та зовні не схожі на місцеву братію. Відправа була російською мовою. Згадували місцевих лаврських святих, у молитві за церкву – ім’я Кирила не звучало, а от за Павла Лебедя та братію Печерську молилися. Зважаючи, що під час піснеспівів присвячених печерських святим Агапіту, Антонію та Феодосію, присутні активно долучалися до співу без текстів з книжок, можна стверджувати, що ці люди є постійними відвідувачами Лаври.
На території монастиря працювали зварювальники – щось прокладали, місцеві почували себе як вдома, «чемоданного» настрою не видно. Вздовж доріжки між печерськими монастирями діяла виставка з представленням різних монастирів та місць служіння УПЦ на території України. Розповідали кожен про свої парафії та просили грошей на будівництво церковних установ – на храми, дзвони, хто на облицювання та сходи, хто на ремонт келій. За пожертву – пропонували молитися відповідно до подання в записках.
Той факт, що на сьогодні є підстави служителям УПЦ почувати себе надійно в стінах Лаври, підтверджує і відповідь представників Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра”. На запит кореспондента “ВК” там повідомили, що мощі ще у радянські часи було віддано з Заповідника на догляд УПЦ (МП), і тепер територія храмів та території навколо печер залишається в оренді УПЦ.
Єдине питання – відповідно до відомостей, наданих заповідником, договір на оренду було підписано між державою та УПЦ востаннє 19 липня 2013 року. Термін дії не повідомили. Однак, якщо він був на 10 років, то влітку цього року державні органи матимуть нагоду вирішувати, чи продовжувати договір безоплатного користування.
Щодо контролю за станом мощів святих у Заповіднику відповіли, що науковці перевіряли, однак вже минуло трохи часу з дня ретельного вивчення експонатів. Та додали, що вчені Заповідника навідуються в печери регулярно – наче навідуються:
«Відповідно до наказу Мінкульту, наявність і стан предметів у релігійних спорудах Нижньої Лаври у листопаді-грудні 2018 року перевірялись спеціальною комісією, до якої увійшли фахівці музейної галузі з різних установ України: історики, мистецтвознавці, експерти, реставратори, кліматологи, представники МКІП та правоохоронних органів», – повідомив в.о. генерального директора Національного заповідника Києво-Печерська Лавра Олександр Рудник.
У час війни продовжують на території Лаври працювати кав’ярні з чаєм, кавою, печивом та бутербродами, а також магазини з іконами, книжками, натільними хрестиками та плетеними чотками з намистин, дуже схожими до тих, які на одній з прес-конференцій журналісти побачили на руці у керівника офісу Президента Андрія Єрмака.
Чи не в Києво-Печерській Лаврі купував перший чоловік поруч з главою держави свої прикраси – мріємо розпитати.