В Україні затвердили новий Державний стандарт безбар’єрної мови — документ, який уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку.
Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України та у матеріалі Читомо.
Затверджені норми містять понад 100 термінів, що стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших груп, які можуть зазнавати упередженого ставлення.
Серед термінів, які вилучають з офіційного вжитку:
- безробітні – поняття, що редукують особистість до її економічної функції, створюючи дихотомію «корисний/некорисний» член суспільства. Така термінологія ігнорує багатовимірність людської особистості та її потенційних внесків у соціум поза межами формальної зайнятості
- каліцтво, трудове каліцтво – поняття, зосереджені виключно на дефіциті або обмеженнях, формуючи патологізувальний погляд на людей з інвалідністю. Вони закріплюють медичну модель інвалідності, що розглядає її як індивідуальну трагедію, а не як результат соціальних бар’єрів;
- олігофренопедагог, корекційний педагог, тифлопедагог, сурдопедагог – поняття, які попри їх професійний характер, містять семантичні компоненти, що підкреслюють «дефектність» або «неповноцінність» учнів. Афікси олігофрено-, -корекційний створюють імпліцитне розуміння освітнього процесу як «виправлення» або «лікування», а не як розкриття потенціалу особистості;
- дітки, діточки, дитиночка, дитинка – зменшувально-пестливі форми, що інфантилізують дітей та підлітків, позбавляючи їх суб’єктності та можливості розглядатися як повноцінні особистості зі своїми правами та потребами;
- сирота, відмовник, напівсирота, дітдомовець, підопічний, інтернатська дитина, виходець з інтернату – поняття, що закріплюють стигму соціального сирітства, редукуючи особистість дитини до її соціального статусу або місця проживання. Такі слова формують упереджене ставлення суспільства та можуть негативно впливати на самоідентифікацію особистості;
- неповноцінна сім’я, неповна сім’я – поняття, що створюють ієрархію сімейних форм, де деякі з них розглядають як дефіцитарні або проблематичні;
- вразливі групи – поняття, що створює негативну ідентичність, де відбувається процес соціальної стигматизації особи на основі її попереднього досвіду.
Терміни, які затвердили:
- адаптація — процес та/або система дій, що спрямовані на пристосування людини до змінних умов внутрішнього та/або довколишнього середовища для забезпечення оптимального рівня життєдіяльності;
- безбар’єрність — загальний підхід до формування та реалізації державної політики для гарантування можливостей усіх суспільних груп брати участь у всіх сферах життя суспільства, що полягає в практичному втіленні принципів доступності, залученні та рівних можливостях;
- інвалідність — результат взаємодії між людиною з порушенням здоров’я і ставленнєвими та середовищними бар’єрами, що заважають її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими;
- крісло колісне — засіб мобільності, якій допомагає людині пересуватися та зберігати самостійність у повсякденному житті;
- людина з інвалідністю — людина зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, що у взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства на рівних умовах з іншими;
- рівність — принцип, за якого всіх людей визнають рівними у своїй гідності, правах, обов’язках і можливостях користуватися захистом і благами відповідно до законодавства без будь-якої дискримінації;
- сегрегація — примусове або формалізоване відокремлення певних груп людей від інших за певними ознаками (раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, місце проживання, мовні або інші ознаки тощо), яке призводить до обмеження їхніх прав, свобод, можливостей та участі в житті суспільства;
- шрифт Брайля — рельєфно-крапковий шрифт із шести крапок різних комбінацій для написання і читання людьми з порушеннями зору;
- біла тростина — символ незалежності та самостійності людей із порушеннями зору, засіб для орієнтації у просторі, що допомагає безпечно пересуватися, виявляти перешкоди та сигналізувати іншим учасникам руху;
- вік довгожителя — етап індивідуального розвитку людини, що охоплює період від 90 років і старше.
Повний перелік термінів можна переглянути за посиланням.
Відтепер термінологія є обов’язковою для використання в офіційних документах, правничій і науковій літературі, освітній сфері та публічному управлінні. Також стандарт рекомендують застосовувати в медіа та публічних комунікаціях.