Як тепер виглядатиме календар свят для православних України і які свята змінять свою дату повідомляє “Обозреватель”.
Що таке новоюліанський календар
Юліанський календар отримав свою назву від імені римського імператора Гая Юлія Цезаря, який у 45 році нашої ери затвердив для всієї імперії єдиний календар. Але з часом стало зрозуміло, що ця система літочислення недосконала, адже такий календар містив 365 днів з четвертиною, що на 11 хвилин і 15 секунд більше, ніж тривалість сонячного року. За 128 років таким чином набирався цілий день.
Аж у 1582 році цю помилку взявся виправляти римський папа Григорій XIII. Він провів календарну реформу, змістивши дати на 13 днів назад. Так виник григоріанский календар, яким послуговуються християни західного обряду – католики, протестанти, тощо.
Православна церква, більшість її гілок, при цьому продовжувала жити за юліанським календарем. Але у 1930 році довелось реформувати і його. Втім, новоюліанський календар був проголошений Вселенським патріархатом без згоди трьох Східних найстаріших після Константинопольського патріархатів: Александрійського, Антіохійського та Єрусалимського. Також на конгрес не прибули представники Синайської архієпископії та Болгарської церкви. У прийнятому зрештою новоюліанському календарі “пропускається” 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському — 3 доби на 400 років. У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.
Проблема святкування Великодня
Згідно із розрахунками на основі григоріанського календаря, час від часу трапляється ситуація, коли Великдень святкують раніше, ніж юдейський Песах. Що, якщо покладатись на біблійну історію, неможливо, адже Ісус Христос воскрес після святкування юдейського свята. Система юліанського календаря вирішує цю проблему. У ній нерухомі свята збігаються із григоріанським календарем, а рухомі вираховуються на основі підходу юліанського календаря. Отже, Великдень за новоюліанським календарем святкується у першу неділю після повного місяця, після весняного рівнодення і не раніше за юдейську Пасху.
Як тепер святкуватимуть українці
Великдень і пов’язані з ним свята, такі як Трійця, ПЦУ святкуватиме за старим календарем, але зміняться дати усіх перехідних свят.
- Так Різдво Христове, яке досі відзначалось 7 січня, відтепер віряни святкуватимуть 25 грудня;
- Хрещення Господнє – з 19 січня посунеться на 6 січня;
- Стрітення Господнє — з 15 лютого на 2 лютого;
- Благовіщення – з 7 квітня на 25 березня;
- Преображення Господнє (Спас) — з 19 серпня на 6 серпня;
- Успіння Пресвятої Богородиці — з 28 серпня на 15 серпня;
- Різдво Пресвятої Богородиці — з 21 вересня на 8 вересня;
- Воздвиження Хреста Господнього — з 27 вересня на 14 вересня;
- Покров Пресвятої Богородиці – з 14 жовтня на 1 жовтня;
- Уведення в храм Пресвятої Богородиці — з 4 грудня на 21 листопада;
- День святого Миколая – з 19 грудня на 6 грудня.
Наразі очікується, що ПЦУ прийме остаточне рішення про перехід на новоюліанський календар на Помісному соборі 27 липня. Тим часом предстоятель церкви митрополит Епіфаній запевнив, що це рішення буде позитивним.
Нагадаємо, ПЦУ схвалила перехід на новий календар.