Анонсували проєкт у Національному музеї Тараса Шевченка.
"Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!)... І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що б вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!"
Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка (нині Яготинський район, Київщина). До мрії — стати професійною художницею, висловленої в цитованому вище листі, йшла довго і шлях цей не був легким.
Через спротив рідних вона не змогла здобути фахової освіти. Але й це не спинило майбутню художницю. Коли було особливо важко, Катерина Білокур зверталася у внутрішньому діалозі до Тараса Шевченка. Навіть здійснила паломництво на його могилу. Шевченко був для Білокур прикладом, адже попри далеко не найкращі стартові умови не покинув мрії малювати і став професійним художником.
До дня народження художниці в Національному музеї Тараса Шевченка розпочав роботу проєкт “Катерина Білокур. Квіти на блакитному”. Крім однойменної картини, в залі можна побачити графіку Шевченка, яка дає уявлення про рослинність Центральної Азії. Саме там у другій половині 1850-х художник відбував заслання.