Пам’ять тих, хто загинув, захищаючи Україну та її незалежність, присутні вшанували хвилиною мовчання. Потім Володимир Зеленський вручив найвищі державні нагороди, повідомляється на сайті глави держави.
З рук Глави держави орден «Золота Зірка» отримали:
- полковник Національної гвардії України Мукімбой Жумабоєв. Гаубичний підрозділ під його командуванням знищив значну кількість ворожої техніки.
- лейтенант Нацгвардії Євгеній Громадський. Взвод НГУ під його командуванням також брав участь в обороні Харкова.
- стрілець-зенітник, солдат НГУ Роман Гломба, який під час бойових чергувань прикривав від повітряного нападу позиції батальйону на Запоріжжі, поблизу села Мала Токмачка. Солдат тричі знищував ворожі літаки Су-25 (29 квітня, 23 травня та 29 травня).
- капітан Державного бюро розслідувань Віктор Шілімов, який у взаємодії з ГУР у період з 28 лютого до 4 березня поточного року виконував бойові завдання зі взяття та утримання бойових позицій у місті Бучі та селищі Гостомель на Київщині.
- підполковник Ігорь Михальчук. У лютому підрозділ танкового батальйону, яким керував Ігор Михальчук, неодноразово завдавав вогневого ураження противнику, знищуючи російські танки, БМП, автомобільну техніку.
- майор Олександр Юрковський, командир артилерійського дивізіону. Його підрозділ знищив техніку ворога та понтонну переправу через річку Сіверський Донець у районі Білогорівки (Луганська область).
- старший лейтенант Владислав Бандар, командир парашутно-десантного батальйону. Під час ворожого авіаційного та артилерійського обстрілу Владислав Бандар зазнав осколкового поранення та втратив праву руку. Однак навіть після поранення продовжував керувати обороною ротного опорного пункту, поки його не евакуював бойовий медик.
Крім того, Президент вручив ордени «Золота Зірка» рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України посмертно, а саме:
- родині молодшого сержанта Національної гвардії України Олександра Тимченка. Гідно прийнявши бій, він дав змогу побратимам відійти, а сам залишився та зазнав поранень, несумісних із життям.
- матері старшого солдата НГУ Артема Амеліна. Амелін попри загрозу життю та здоров’ю двома влучно кинутими гранатами підбив танк, але сам зазнав осколкового поранення. Військовослужбовець продовжив прикривати відхід побратимів і дістав множинних поранень, несумісних із життям.
- дружині й дітям полковника НГУ Дмитра Апухтіна. На блокпосту на північній околиці Маріуполя під час наступу ворожої колони полковник, беручи вогонь на себе, не дав противнику змоги просунутися вглиб міста. Не зумівши прорвати оборону, окупанти почали мінометний обстріл позицій, унаслідок якого полковник зазнав численних поранень, несумісних із життям.
- родина старшого лейтенанта НГУ Віктора Головка. Старший лейтенант прикрив собою побратима, у результаті чого сам зазнав поранень. Під час спроби евакуації росіяни влучили в автомобіль з РПГ. Віктор Головко та двоє бійців загинули на місці.
- дружині майора НГУ Романа Собківа. Він очолював групу, яка брала участь у знищенні ворога на березі річки Ірпінь. Роман Собків першим увірвався в окопи противника та почав знищувати окупантів. Росіяни всіма силами намагалися вибити нацгвардійців із позицій. Відчуваючи загрозу загибелі групи, майор наказав залишити позиції, а сам залишився прикривати відхід особового складу. Собків дав побратимам змогу відійти на безпечну відстань, перегрупуватися та повернутися в бій, асам загинув від множинних поранень.
- родині полковника Державної прикордонної служби України Ігоря Дашка. Прикриваючи відхід своєї групи з оточення, не бажаючи потрапити в полон та усвідомлюючи небезпеку від захоплення ворогом радіостанції, полковник вийшов у радіоефір і, вигукнувши «Слава Україні!», здійснив самопідрив гранатою.
- матері бойового медика, сержанта Інни Дерусової. Вона перебувала в Охтирці де, ризикуючи життям, врятувала понад десять військовослужбовців. Надаючи медичну допомогу пораненим, 26 лютого загинула під час ворожого обстрілу.
Нагадаємо, опубліковано вражаючі кадри, як рф «турбувалася» про захисників Маріуполя під час полону.