Відповідну карту розробив онлайн-журнал Bird in Flight.
“Повномасштабне вторгнення пришвидшило процес перейменування. З 2015 року держава займалася декомунізацією: зникали здебільшого назви вулиць, а також пам’ятники, пов’язані з радянським періодом. До 2022-го у Києві змінили 436 топонімів. Тепер боротьбу ведуть не тільки з радянськими діячами, але й росіянами різних історичних періодів. Наприклад, почали зникати об’єкти, найменовані на честь поета Пушкіна, письменника Толстого, композитора Глінки”, – йдеться у повідомленні.
Жителі Києва запропонували понад 12 тисяч варіантів перейменування вулиць, провулків тощо. Експертна комісія обрала топоніми, як треба змінити у першу чергу. Назви винесено на голосування з 15 до 19 червня у мобільному застосунку “Київ Цифровий”. Усього у ньому взяли участь понад 6,5 мільйона людей, у тому числі не мешканці столиці.
“Деякі вулиці столиці отримали назву на честь іноземних політичних діячів. Так, Червоноткацька тепер носить ім’я Вінстона Черчилля, Іскрівська нині є вулицею Джохара Дудаєва. Алфьоров (глава експертної топонімічної комісії Києва Олександр Алфьоров – “Апостроф”) каже, що таким чином хотіли присвятити вулиці дружнім народам, до яких ці діячі належали. Тому вулицю Теодора Драйзера – американського письменника, що співчував комунізму, – назвали на честь американського президента Рональда Рейгана, “який у своїй діяльності часто звертався до українського народу й доклав зусиль, аби наша країна стала незалежною через розвал СРСР“, – зазначається у повідомленні.
Крім того, деякі вулиці перейменували на честь місцевості вулиці або на честь тварин, аби не переобтяжувати місто тільки іменами певних епох. Так, провулок Генерала Доватора став Дубовий, вулиця Бориса Гаріна – Дачна, вулиця Травнева – Качина, а 3-й провулок Крилова – Щучий.
Карта може ще доповнюватись, адже процес дерусифікації досі триває.
Нагадаємо, у Києві точаться суперечки щодо перейменування Повітрофлотського проспекту.