Як розповіли вчені Національного антарктичного наукового центру, нині в районі станції “Академік Вернадський” – пізня весна та дуже-дуже довгий день.
Світловий день становить 19 годин 32 хв і його тривалість зростає.
Найдовший день на “Вернадському” буде 21 грудня – у Південній півкулі це день літнього сонцестояння. Він продовжиться… 22 години 24 хвилини і 42 секунди (до речі, 22 грудня стане лише на 1 секунду коротше). А замість ночі протягом 1,5 години будуть просто сутінки.
Оскільки станція розташована північніше Полярного кола, явище полярного дня – періоду, коли сонце не заходить за горизонт понад добу, тут не спостерігається. Для порівняння: на Південному полюсі тривалість полярного дня становить аж 184 дні.
Полярники говорять, що довгий світловий день додає роботи метеорологам, зокрема, коли небо безхмарне. Тоді спеціальним приладом – аерозольним сонячним фотометром Microtops – вчені щогодини вимірюють концентрацію аерозолів в атмосфері. Завдяки цьому дослідники з’ясовують, як змінюється кількість зважених частинок в атмосфері за день, тиждень, місяць. Це важливо, адже такі начебто маленькі аерозолі відіграють величезну роль у формуванні погоди та клімату. На основі таких вимірювань потім створюються кліматичні моделі не лише для полярних регіонів, а й для всієї Землі.
За гарної погоди влітку також наступає “гаряча пора” для озонометриста. Коли небо чисте, то вимірювань озону треба робити стільки, що науковець майже не виходить з озонового офісу, розташованого на горищі. А якщо хмар немає і на заході, і на сході сонця, то поспати досліднику не доведеться. Тоді озометрист проводить особливі вимірювання Умкер, які дають змогу побудувати вертикальний профіль розподілу озону в атмосфері.