Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 29 вересня до 16 жовтня 2026 року переходить на дистанційний формат роботи.
Таке рішення в університеті пояснили погіршенням безпекової ситуації в Києві.
Як зазначається, у найближчі два з половиною тижні заняття проводитимуть дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до затверджених розкладів.
Як проводити лабораторні і практичні заняття, а також контрольні заходи, вирішуватимуть керівники навчальних підрозділів залежно від безпекової ситуації.
Про можливі зміни студентів і викладачів інформуватимуть через офіційні канали підрозділів та кураторів академічних груп.
Хто працюватиме в університеті
Працівники КНУ виконуватимуть свої обов’язки дистанційно — через електронну пошту, освітні платформи та інші засоби зв’язку. У межах робочого часу вони мають залишатися на зв’язку.
Водночас дистанційний формат не поширюватиметься на працівників, чиї обов’язки неможливо виконувати віддалено, а також на чергові й аварійні служби, які забезпечують життєдіяльність університету, охорону його будівель та майна.
Керівники підрозділів мають визначити перелік такого персоналу та затвердити графіки чергувань.
Укриття залишаться доступними цілодобово
Попри перехід на дистанційну роботу, у корпусах і гуртожитках КНУ забезпечать цілодобовий доступ до укриттів.
Керівникам підрозділів також доручили підтримувати оперативний зв’язок зі студентами та працівниками, своєчасно повідомляти їх про зміни та забезпечити збереження важливих документів і даних.
Університет зазначає, що у разі зміни безпекової ситуації термін дії рішення про дистанційний формат може бути скоригований окремим наказом.
Зауважимо, корпуси університету Шевченка неодноразово зазнавали пошкоджень під час російських атак. Нещодавно вдруге зазнав пошкоджень через російську атаку спорткомплекс вишу.
Читайте також: Через російську атаку постраждав Хрестовоздвиженський храм на історичному Подолі
Нагадаємо, учора з різницею у годину росіяни атакували у центрі Києва медцентр «Добробут» та будівлю Нацакадеміїі наук. На обох локаціях після ворожих ударів спалахнули пожежі. У медцентрі вогонь вже загасили. Там постраждали сім людей.
У будівлі НАНУ люди рятувалися від вогню через вікна. Внаслідок атаки загинула людина, семеро постраждали. Згодом стало відомо про другого загиблого. Серед поранених — екссекретар РНБО Володимир Горбулін.