Україна виявила понад 18 000 іноземців зі 128 країн та територій, які воювали чи нині воюють на боці Росії

epa05547795 Kyrgyz soldier watch during a military exercise ‘Peace Mission-2016’ of the Shanghai Cooperation Organization (SCO) in the Edelweiss training area in Balykchy, Kyrgyzstan, 19 September 2016. The joint anti-terrorism drill involves more than 1,100 troops. Russia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan, Uzbekistan and China are the members of the Shanghai Cooperation Organization. EPA/IGOR KOVALENKO

Це число не включає тисячі північнокорейських солдатів, які відправлені воювати на боці Росії в рамках угоди про військове співробітництво між двома країнами.

Як пише CNN, про це заявив бригадний генерал Дмитро Усов, який очолює штаб у справах військовополонених. Реальна кількість іноземців, що воюють на боці Росії, ймовірно, значно вища.

Українська військова розвідка повідомила CNN, що кількість іноземців, виявлених на лінії фронту в Україні, зростає рік у рік з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії на початку 2022 року, але цього року воно значно побільшало. Число іноземців, взятих у полон українськими військами за перші дев’ять місяців цього року, удвічі перевищило показник за весь минулий рік, який у свою чергу вп’ятеро перевищив показник 2023 року, повідомляють у Києві.

Представники української військової розвідки повідомили CNN, що російська тактика вербування іноземних співробітників зводиться до трьох підходів: шантаж, підкуп та обман.

Російські візи, посвідки на проживання та обіцянку російського громадянства (або загроза позбавлення його) стали ключовими інструментами Росії у її спробах завербувати більше бойовиків.

За даними представників української військової розвідки, мігранти з країн Центральної Азії, таких як Узбекистан, Таджикистан і Киргизія, які вступають до армії в Росії, найчастіше вступають на службу з міграційних причин.

Зростання кількості іноземців, що воюють в Україні, останнім часом спонукало низку країн звернутися до Росії з рішучими закликами припинити вербування своїх громадян.

Раніше цього місяця президент Кенії Вільям Руто заявив, що його уряд стурбований «молодими кенійцями, яких незаконно вербують для участі у війні».

Представник МЗС Індії Рандхір Джайсвал заявив, що 44 громадян Індії воюють на боці Росії, додавши, що індійський уряд «знов звернувся до російської влади з проханням якнайшвидше звільнити їх і покласти край цій практиці». Він також заявив, що індійська влада робить кроки, щоб не допустити «обманного залучення людей до лав бойовиків».

Телеканал CNN звернувся за коментарями до МЗС Росії та російського військового командування, але відповіді не отримав. Раніше Москва заперечувала примус іноземців до служби в армії.

Високий рівень втрат змушує Росію постійно потребувати припливу нових кадрів — тоді як усі ознаки вказують на те, що кількість російських громадян, які бажають вступити на військову службу, стрімко падає.

Кремль побоюється закликати до нової мобілізації після провалу часткової мобілізації у вересні 2022 року, яка змусила сотні тисяч російських чоловіків залишити країну. Водночас, Росія стикається з серйозними демографічними проблемами: за прогнозами ООН, до 2100 року населення країни може скоротитися на 25–50%.