Про це йдеться у сюжеті ТСН.
Заупокійна служба відбулась у Мазепинській капелі заповідника “Софія Київська”, відслужив її Митрополит Переяславський і Вишневський Олександр Драбинко.
Ця подія – унікальна, розповідає священник. Адже починаючи з царської Росії, а потім і за часів СРСР постать Мазепи всіляко принижували, а факти про його життя перекручували.
Ми віддаємо йому належне, віддаємо шану його подвигу, вважаємо його унікальною історичною особистістю, котра вивела Україну на новий дипломатичний рівень. Людина унікальна – геній, яка свого часу йшла набагато швидшими кроками, аніж йшло суспільство”, – каже отець.
Тут же, у Софії Київській, представили Мазепинське Євангеліє, надруковане рівно 314 років тому в місті Алеппо коштом гетьмана на прохання тодішнього Патріарха Антіохійського Афанасія Даббаса ІІІ. Воно доповнило низку факсимільних видань, що вже експонують у храмі: Реймське, Пересопницьке, Луцьке та Холмське.
Як розповів посол України в Лівані Ігор Осташ, примірники Євангелія шукали на близькому сході, а знайшли тут, у Києві.
Завершилось урочисте відкриття експозиції виступом лірника Яреми. Братчик виконав унікальну “Софійську колядку”, яку 1889 року віднайшов і опублікував Іван Франко, і яка знову пролунала вперше за більш ніж сотню років.
Читайте також: На території Софійського собору знайшли фрагмент рідкісної ікони
Довідково. Іван Мазепа (1639 – 1709) – військовий та політичний діяч, меценат, гетьман України. Після обрання гетьманом (1687) прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. За його часів припинилася громадянська війна (“Руїна”), розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України.
Прагнення Івана Мазепи розширити автономію Гетьманщини йшли врозріз із політикою російського царя Петра І. Під час Північної війни Іван Мазепа уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Звідтоді всіх українців, що брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називали “мазепинцями”.
Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) відступив у Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709-го.
За розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018-го Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.