Про один із найбільш показових епізодів, як творчість Кобзаря дошкуляла імперцям, розповість виставка “Алла Горська. Боривітер”, яка от-от розпочнеться в Українському домі.
60 років тому, у березні 1964 року, творча група Алли Горської створила вітраж “Шевченко Мати” до 150-річчя Кобзаря для Червоного корпусу Київського університету Шевченко.
Після затвердження ескізів було створено макет вітража в натуральну величину. У центрі композиції — гнівний Кобзар, який однією рукою пригортає жінку-Україну, а в іншій, високо піднятій, тримає книгу. Потужний образ доповнили слова поета “Возвеличу малих отих рабів німих, я на сторожі коло їх поставлю слово!”.
Сміливе мистецьке рішення образу Шевченка налякало університетське керівництво, яке поспіхом знищило роботу: ректор університету власноруч розтрощив вітраж як “ідейно ворожий” напередодні його офіційного відкриття.
Скликана постфактум комісія кваліфікувала його як глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму: “Чому мати-Україна така сумна? Який “суд”, яку “кару” й на кого накликає Тарас? І взагалі, чому це Україна за ґратами?”.
Аллу Горську та Людмилу Семикіну виключили зі Спілки художників і таврували як “буржуазних націоналістів”. За Горською остаточно закріпилася репутація “неблагонадійної”. Співавтора вітража Опанаса Заливаху невдовзі засудили на п’ять років “за антирадянську агітацію та пропаганду”.
...Ректор університету Швець особисто гатив молотком по художньому склу — за вказівкою секретаря міськкому КПУ з ідеології Бойченка”, — згадувала шістдесятниця Михайлина Коцюбинська про події весни 1964 року у Червоному корпусі Київського університету.
Читайте також: Шевченківські дні у Києві: як столиця відзначатиме 210-річчя Кобзаря
Нагадаємо, масштабна виставка у Центральному будинку художника відкрила шевченківські дні у Києві.