Про це повідомляє “Вечірній Київ”.
У музеї нагадали, що Серж Лифар народився на Київщині в сім’ї лісного кондуктора. У родині окрім Сергія було ще троє дітей: старші сестра Євгенія і брат Василь та молодший Леонід.
Юний Лифар навчався у 8-ій київській гімназії, з дитинства проявляв талант до мистецтва: співав у хорі Софійського собору, вчився грати на скрипці, відвідував клас танцю при Центростудії, де артистка балету Броніслава Ніжинська давала безкоштовні уроки для всіх охочих.
У 1921 році Серж потрапив у Францію, помінявшись з одним із учнів Ніжинської, яких та відправила на запрошення антрепренера Сергія Дягілєва працювати у Париж.
За майже тридцятирічний період роботи в Гранд-Опера Лифар збагатив її репертуар, поставивши понад 200 балетів. У 1947 році він заснував Інститут хореографії при Гранд-Опера, а з 1955 року почав вести теоретичний курс танцю в Сорбонні.
Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття».
Окремим захопленням Сержа Лифаря було колекціонування. За життя мистець зібрав масштабну бібліотеку й архів, до яких ввійшли унікальні стародруки, листи, прижиттєві видання класиків світової літератури й рукописи.
Нагадаємо, у Музеї зберігаються експонати з приватної колекції Сержа Лифаря, які, згідно з його волею, були передані до Києва зі Швейцарії.