У Києві з’явиться музей Параджанова

Сергій Параджанов

У Києві відкриють культурно-освітній простір, присвячений Сергію Параджанову.

Як повідомляє Департамент культури КМДА, музей розміститься у Київському міжнародному університеті, його відкриють 27 травня о 11:30.

На відкритті музею гості побачать:

  • експозицію в сучасному форматі з рідкісними матеріалами, колажами та особистими речами митця;
  • авторські інсталяції, присвячені творчості Параджанова;
  • виступи діячів культури, мистецтва та представників національних спільнот;
  • виставу «Тіні забутих предків» від акторів Київського академічного театру «Берегиня».

Адреса: вул. Львівська, 49, Київський міжнародний університет.

Сергій Параджанов: вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм

Сергій Параджанов – видатний митець ХХ століття, чий фільм «Тіні забутих предків» став символом української духовності та автентики. Його творчість, що поєднала жанри та культури, змінила кінематограф і продовжує надихати митців у всьому світі.

Сергій Йосипович Параджанов (Саркіс Говсепі Параджанян) народився в Тбілісі 9 січня 1924-го. Життя й творчість митця були тісно пов’язані з Києвом.

Сам про себе він казав так: “Я – вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм… Всі знають, що у мене три батьківщини. Я народився в Грузії, працював в Україні й збираюся вмирати у Вірменії”.

Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Стрічка була відзначена призом на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966), та викликала значно більший інтерес на Заході, ніж на батьківщині.

До речі, прем’єрний показ фільму у 1965 році відбувся київському кінотеатрі “Україна”.

“Тіні забутих предків” отримали 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у 21 країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Сучасники згадували, що Параджанов міг зі шматків розбитих тарілок, пляшок, котрі викидали на смітник, та з іншого непотребу і мотлоху зробити дивовижної краси речі. Кілька разів виставку робіт Параджанова привозив до Києва музей митця в Єревані.

Режисер був абсолютно вільною людиною. Тому він був своїм і серед інтелектуалів, і серед простих селян-гуцулів, і серед зеків. Чужим він був лише для тих, кого його свобода лякала, подразнювала, непокоїла.

Попри всесвітнє визнання, у 1974 році радянська влада засудила режисера за критику влади та участь у протестах проти масових політичних арештів до 5 років таборів суворого режиму. І навіть там він продовжив творити. Роки тюремного ув’язнення Параджанова вилились у близько 800 художніх робіт.

Хист і творчість Сергія Йосиповича залишили вагомий слід в історії кінематографу та принесли йому славу не лише в Україні, але й у світі.

Читайте також: НБУ випустив пам’ятну монету до сторіччя Сергія Параджанова

Нагадаємо, у вересні 2021 року в Києві помер єдиний син Сергія Параджанова Сурен. Чоловікові було 62 роки.