Кінознавці Алік Дарман і Володимир Прилуцький, які у грудні 2024 знайшли і передали у Фільмофонд Довженко-Центру стрічку «Карл Бруннер» 1936 року, зробили чергове відкриття.
Про це розповіли у Довженко-Центр : Dovzhenko Centre.
В будівлі Кінотелекомплексу, що відома також як Цех обробки плівки (ЦОП), який є по суті архівом студентських робіт випускників КНУТКіТ, молоді дослідники віднайшли плівкові фільмокопії двох німих стрічок, які, як вважалося, зберігалися лише у російському Госфільмофонді. Справжніми знахідками стали фільми «Трипільська трагедія» Олександра Анода-Анощенка 1926 року і «Секрет рапіду» Павла Долина 1930 року.
«Ці плівки – контратипи, частина комплекту вихідних матеріалів фільму. Саме з них друкують позитивні, прокатні копії. Це унікальний випадок, бо якщо в інших фондах та архівах можемо знаходити позитиви, то комплект вихідних матеріалів до нас потрапляє вкрай рідко. Ми вже поставили в план сканування ці фільми. Тобто незабаром буде можливість переглянути ці унікальні знахідки», – керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.
Спеціальна подія передачі фільмокопій відбулась у стінах Цеху обробки плівки (ЦОП) КНУТКіТ.
«Під час дослідження студентського архіву натрапили на плівки з фільмами 1920—30х років, що вважалися втраченими. Це відкриття було дуже неочікуванним, але є надзвичайно цінним», – говорить Алік Дарман.
«Архів студентських плівок я взяв темою своєї магістерської роботи, адже він представляє українську школу кіно, яку ніхто, на скільки відомо, не описував в академічному полі, а значить – вона не існує. Це має дати поштовх для подальшого дослідження цього архіву», – говорить Володимир Прилуцький.
Про фільми розповідає Олег Оліфер, кінознавець Довженко-Центру, що сприяв віднайденню та передачі рідкісних плівок:
«Трипільська трагедія» (1926) виробництва Ялтинської кінофабрики ВУФКУ є однією з найстаріших кінознахідок на території України за останній час. Фільм розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року (у радянських джерелах “Трипільську трагедію”), криваву сторінку Української революції і громадянської війни 1917—1921 років, що стала наріжним каменем в історії і міфі комуністичного молодіжного руху в СРСР».
«Секрет рапіду» (1930) виробництва Київської кінофабрики є першим фільмом Павла Долини у колекції Довженко-Центру і взагалі першим фільмом режисера, знайденим в Україні.
Павло Долина – знаковий український режисер і актор 1920-1930-х. Він працював у Молодому театрі, «Кийдрамте», «Березолі» та інших театрах, грав у кінопостановках Леся Курбаса. Як кінорежисер Долина дебютував у 39 років і за наступне пʼятиріччя на Одеській і Київській кінофабриках зняв 8 повнометражних ігрових фільмів. Більшість його робіт зараз вважаються втраченими, жодної досі не було оцифровано.
«Секрет рапіду» відноситься до київського періоду творчості режисера і розповідає про типове для тогочасного радянського кіно гостре протистояння між колективним та індивідуальним, «новим» і «старим».
Віднайдення «Секрету рапіду» – довгоочікуване повернення для дослідників і глядачів. Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися з творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані.
Нагадаємо, Довженко-Центр відродив світлини видатних українців, які хотіли знищити за СРСР.