Історичний будинок будинок розташований на вулиці Гончара, 60. У будинку було два електричних ліфти, розкішні 5-ти і 7-ми кімнатні квартири з паркетними підлогами, керамічна плитка у ванній, підвіконня з натурального каменю. Двір будинку був спроектований як справжній двір замку – з мостом над сухим ровом, дворовими прибудовами, де для кожної квартири були передбачені льодовик і пральня.
Восьмиповерхова будівля «Замку лікаря» заввишки понад 30 метрів — була у Києві найвищою до 1912 року, поки не збудували 12-поверховий «Хмарочоса Гінзбурга» заввишки 67,5 метрів. Садиба – пам’ятка архітектури (охоронний № 73).
Цей комплекс нагадує європейські середньовічні фортеці. У 1918-1920-х роках тут, у квартирі №3 жив Симон Петлюра – військовий, політичний і державний діяч, голова Директорії Української народної республіки.
Дім звели у 1908 році на замовлення відомого лікаря-невролога Михайла Лапинського, який заснував тут санаторій на 75 місць, а також серед пропозицій для пацієнтів запровадив метод гідравлічного масажу.
В ході реставраційних роіт планують очистити фасади, відремонувати кладку та відновити деталі старої огорожі. А після завершення робіт, щоб відвідувчам було приємно милуватися старою будівлею, встановлять додаткову підствітку.
Доля власника садиби була тісно пов’язана з родиною Булгакових. Відомо, що Михайло Лапинський приймав іспит з неврології у студента-медика Михайла Булгакова. І саме клініка доктора Лапінського зображена в романі «Майстер і Маргарита» як притулок Майстра і поета Бездомного. З приходом більшовиків лікар із дружиною емігрували до Австро-Угорщини, а будівлю націоналізували.
