У столиці відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Єжи Ґєдройцю – видатному польському громадському діячу, публіцисту, провіднику ідеї польсько-українського примирення. Також він є автором терміна “розстріляне відродження”.
Про встановлення меморіальної дошки Єжи Ґєдройцю повідомили у Польському інституті.
Пам’ятний знак встановлено на розі вулиць Великої Васильківської та Єжи Ґєдройця (колишня Тверська, перейменована у 2018 році).
Автором роботи став художник Іван Григор’єв.
У церемонії відкриття взяли участь представники дипломатичних та культурних інституцій: тимчасово повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасєвіч, директор Польського інституту в Києві Ярослав Ґодун, народний депутат України Микола Княжицький, голова Інституту літератури в Парижі Анна Бернхардт та сам автор меморіальної дошки Іван Григор’єв.
Ініціатором встановлення виступило товариство Lutchin Initiative у партнерстві з видавництвом “Дух і Літера” та Інститутом літератури в Парижі, за підтримки Польського інституту в Києві.
Спадок Єжи Ґедройця
Єжи Ґедройць – засновник і головний редактор журналів “Культура” і “Історичні зошити”, що видавалися в еміграції. Гедройця вважають феноменом польського інтелектуального життя. Протягом десятиліть він переконував поляків у необхідності політичного і культурного союзу з українцями.
Доктрина “ULB”: Україна, Литва, Білорусь
Наприкінці 1950-х років польський журналіст, публіцист і політичний оглядач Юліуш Мєрошевський та Єжи Ґедройц сформулювали геополітичну доктрину, яка містилася в простій максимі: “Не може бути вільної Польщі без вільних Литви, Білорусі та України”.
Єжи Ґедройць сформулював концепцію зовнішньої політики майбутньої Польщі, що ґрунтувалася на розумінні того, що Росія не зможе становити загрозу для Польщі, якщо на Сході будуть незалежні від її впливу держави. І тому в інтересах Польщі сприяти цьому.
На думку Ґедройця, основною умовою цих добросусідських відносин є назавжди відмовитися від усіх ревізіоністських настроїв, у тому числі територіальних претензій щодо так званих “східних кресів”.
Як зазначила польська публіцистка Богуміла Бердиховська, здобутком Єжи Ґедройця було донесення до свідомості поляків українського бачення справ устами самих українців – авторів журналу “Культури”.
Ґедройць дуже дбав, щоб матеріали, покликані руйнувати ті, чи інші міфи, готували саме українські автори. Багато він зробив для того, щоб допомогти полякам усвідомити помилки польської політики в українському питанні.
Ґедройць намагався переглянути негативний образ українця і це мало частковий успіх.
Вплив на еліту
Він підтримував тісний зв’язок з інтелектуалами з української діаспори на Заході. Саме з ініціативи Ґедройця і на його кошт побачила світ антологія творів генерації знищених сталінським режимом українських поетів та прозаїків 1920-1930-х років “Розстріляне відродження”. Назва до антології була запропонована Ґедройцем.
Cлід зауважити, що вплив паризького журналу “Культура” на погляди більшості пересічних поляків був невеликий. Істотне значення “Культура” мала на групу, яка була невеликою, але сенсотворчою.
Серед цих людей – еліта партії “Солідарність”, яка у 1989 році прийшла до влади в Польщі та підтримувала Україну на її шляху до незалежності. А від 1991 року, коли розпався СРСР і на його руїнах виникли незалежні держави, так звана “доктрина Ґедройця” лягли в основу східної політики Польщі.
Дослідники спадщини Ґедройця нагадують, що Польща першою у світі визнала незалежність України. Вони стверджують, що значною мірою це сталося завдяки систематичній і багатолітній праці Ґедройця, який невтомно пояснював полякам, що без незалежної України немає незалежної Польщі.
Теперішня підтримка Польщею України у її відсічі масштабної російської агресії, є також одним із наслідків роботи середовища Єжи Ґедройця.
Нагадаємо, 29 листопада 2018 року Київська міська рада перейменувала вулицю Тверську у Києві на вулицю Єжи Ґедройця.
Дивіться також: У Києві небайдужі містяни відкрили меморіальну дошку Василю Стусу