Про випливає із заяви Київської міської ради.
Як зазначається, столична влада шукає нові форми вшанування та пам’ятання спільно з істориками, науковцями та експертами, очільниками громадських ініціатив та організацій, представниками ветеранських спільнот і родин загиблих. Для цього за ініціативою мера Києва Віталія Кличка створено Координаційну раду з підготовки та впровадження Концепції меморіалізації у місті Києві учасників та подій російсько-української війни.
Зі збільшенням кількості загиблих, збільшилась і кількість ініціатив із меморіалізації полеглих Захисників та Захисниць. І звичні нам відповідні практики вже не відповідають цим запитам. Ми маємо переосмислити та знайти нові рішення, що відповідають вимогам часу“, – зазначила депутатка Київради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха.
Так, у 2023 році кількість клопотань щодо встановлення пам’ятних знаків загиблим військовим у столиці зросла в п’ять разів. А в 2024-му цей показник склав понад 90% від усіх звернень щодо меморіалізації. Усього за період російсько-української війни в Києві встановили 145 пам’ятних знаків: 33 – на житлових будинках, а 111 – на закладах освіти.
Так само зростають випадки, коли на перейменування однієї вулиці претендують кілька родин загиблих військових. І, щоб не створювати конфліктних ситуацій, призупинено приймання заяв на перейменування вулиць.
Наразі ж на честь Захисників і Захисниць, узагальнених образів і подій російсько-української війни найменовано 59 вулиць, площ і провулків, а також 8 парків і скверів.
Читайте також: Видавці, льотчики, дисиденти – на честь кого перейменували вулиці Києва
Нагадаємо, вулицю на Оболоні пропонують назвати на честь захисника Київщини та “Азовсталі” Олександра Гряника.