У серці Чорнобильського заповідника, де природа оживає на тлі покинутих сіл, вже понад 25 років мешкає рідкісний вид диких коней – коні Пржевальського. Останнім часом популяція коня Пржевальського стикається з проблемою гібридизації. Ці тварини ризикують втратити генетичну чистоту через схрещування з домашніми кіньми. Історія, що почалася з романтичної втечі однієї кобилиці, може змінити майбутнє цього унікального виду.
Про це пише науковець Заповідника Сергій Жила.
Любовна втеча з наслідками
До недавнього часу коні Пржевальського в Чорнобильському заповіднику жили без серйозних проблем зі змішуванням порід. Проте ще в довоєнні часи одна кобилиця з місцевого лісництва втекла від господарів і приєдналася до дикого жеребця Пржевальського. Ця пара оселилася поблизу відселеного села Стечанка, де їхнє потомство не лише вижило, а й почало активно розмножуватися. Гібридні коні, що з’явилися від цього союзу, стали новою реальністю заповідника.
У 2025 році екологи зафіксували гібридних особин у холостяцькій групі коней поблизу села Запілля. Ці тварини вирізняються меншими зубами й щелепами, а також відсутністю білого «дзеркальця» на носі, характерного для чистокровних Пржевальських. Один із гібридних жеребців уже створив пару, яка торік дала лоша, а цього року кобилиця знову вагітна.
Чорнобильські гібриди: краса чи загроза?
Гібридні коні вражають своєю зовнішністю: вони нагадують зниклих аборигенних поліських коней і навіть перевершують за привабливістю польських коників — породу, яку в Польщі намагалися відтворити як аналог вимерлого тарпана, дикого предка домашніх коней.
Чорнобильські гібриди міцні, здорові та мають гарний ріст, що робить їх схожими на ідеальних представників дикої природи. Проте за цією красою ховається серйозна проблема: змішування генів загрожує існуванню коня Пржевальського як окремого виду.
Періодично жеребці Пржевальського виходять за межі заповідника, намагаючись контактувати з домашніми кобилами, що створює клопоти для місцевих господарів. Хоча офіційних гібридів раніше не реєстрували, поява нових особин свідчить, що ізоляція диких коней від домашніх стає дедалі складнішою. Без контролю ситуація може вийти з-під контролю, як це вже траплялося в інших країнах.
Досвід Китаю та Монголії: уроки для України
Проблема гібридизації не унікальна для Чорнобиля. У Китаї та Монголії, де коней Пржевальського (або тахі, як їх називають місцеві) повернули в дику природу, кочівники часто стикаються зі змішуванням порід. Тамтешні скотарі не завжди виступають проти гібридів, адже такі коні міцні та витривалі. Проте для збереження чистоти виду в період гону жеребців-тахі ізолюють, щоб запобігти контактам із домашніми табунами. Цей досвід міг би стати прикладом для України, але в Чорнобильському заповіднику ситуація ускладнена.
Вилучення гібридів із диких табунів і їхнє переселення у вольєри могло б зменшити проблему, але це завдання виглядає майже нездійсненним. Коні Пржевальського — норовливі та сильні, а їхній природоохоронний статус і законодавчі обмеження додають бюрократичних перепон. Організація вольєрів і повне утримання гібридів вимагають значних ресурсів, яких заповіднику бракує.
Читайте також: У Чорнобильському заповіднику рекордно зросла чисельність благородних оленів
Нагадаємо, у стаді здичавілих корів Чорнобильського заповідника з’явилось поповнення.