Творцю “Незнайка” сьогодні виповнилось би 113

Автор: Тетяна Сененко
14:59 23.11

Микола Носов ввів в дитячу літературу нового героя – наївного і розсудливого, пустотливого і допитливого, що постійно потрапляє в незвичайні, часто комічні ситуації.

Творцю “Незнайка” сьогодні виповнилось би 113

Микола Носов (1908-1976), письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».Народився у Києві. 

Його книги виховали не одне покоління хлопчиків і дівчаток. Напевно, майже кожен знайомий з героями Носова: паливодами, непосидами, фантазерами, які завжди потрапляють у смішні й найнеймовірніші ситуації.

А казковий Незнайко і його друзі-коротунчики із Квіткового міста стали улюбленими героями в усьому світі.

Адже оповідання й повісті М. Носова не лише перекладалися майже 100 іноземними мовами. За їх сюжетами створено багато мультиплікаційних і художніх фільмів. Один з них, а саме мультфільм «Незнайко на Місяці», у 1997 р. завоював Гран-прі на престижному кінофестивалі в Каннах.

Найперше оповідання «Витівники» було опубліковане в 1938 р. У наступні роки автор став писати для всесоюзних періодичних дитячих видань, таких, як: «Костер», «Мурзилка», «Піонерська правда». Саме там уперше були надруковані улюблена всіма «Весела сімейка» про те, як нерозлучні друзі Мишко і Коля задумали змайструвати інкубатор і вивести курчат, та «Мишкова каша», в якій ці ж друзі намагаються зварити собі на вечерю кашу, а та, капость така, лізе й лізе з каструлі. Там же побачили світ «Телефон», де Мишко і Коля купують собі практично справжні телефонні апарати, а потім псують і ламають їх, причому винятково з дослідницьких цілей: дуже вже хотілося їм подивитися, як вони влаштовані; а також «Щоденник Миколи Синіцина» — про школярів, що стали бджолярами.

Однією із найвдаліших у творчості М. Носова вважають повість «Вітя Малєєв в школі і вдома». Не дивлячись на досить звичайний вихідний матеріал (піонерські збори, шкільні уроки, розмови вчителів з учнями), у ній надзвичайно реалістично описано щоденне життя хлопчаків, причому зроблено це настільки цікаво й природно, що будь-який читач упізнає в них себе. І це не дивно. Адже дуже багато сюжетів Микола Носов не вигадував, а брав з життя, спілкуючись із сином і його приятелями, знаходячи всюди: на вулиці, у гостях, у школах, куди його запрошували на творчі зустрічі …

А хто не сміявся над «Живим капелюхом» й «Бобіком в гостях у Барбоса»? Тварини в оповіданнях Носова теж ставали добрими і жартівливими персонажами. Дивно, але сучасники Миколи Носова розповідають, що сам письменник був досить стриманим, мовчазним і навіть замкнутим. Невисокий на зріст, з тихим глухуватим голосом, із спостережливим і живим поглядом, він посміхався частіше лише очима. Напевно, саме завдяки своїй спостережливості й небагатослівності письменник міг створювати з підглянутого в житті такі смішні й зрозумілі кожному історії. Для кращого засвоєння дітьми оповідань Миколи Носова радимо для читачів-учнів 5-6 класів провести вікторину «Подорож у Сонячне місто Миколи Носова» (Додаток № 2) та бліцтурнір «Калейдоскоп оповідань» (Додаток № 3), для розробки яких були використані твори письменника.

Читайте також: На Байковому кладовищі вкрали бронзові бюсти відомого письменника та його дружини (ФОТО) 

На початку 50-х рр. прийшов час «Незнайка». Усього про Незнайку і його друзів-коротунчиків вийшло три книги: «Пригоди Незнайка і його друзів» (1954), «Незнайко в Сонячному місті» (1958) і «Незнайко на Місяці» (1965). В них ніяк не пояснюється походження цього забавного народу — коротунчиків, не позначено місце їхнього перебування (хто знає, у якому вимірі перебувають Квіткове, Зелене й Сонячне міста?), і не відомо ні їхній точний вік, ні їхня тривалість життя. Проте у цей придуманий світ відразу ж починаєш вірити. За своєю суттю Незнайко та інші персонажі — діти, які впевнені, що будуть жити вічно, а будь-яка складна ситуація в житті неодмінно розв’яжеться, й усе закінчиться добре. Це взагалі головний принцип дитячого мистецтва — обов’язковий «хеппі-енд».

Незнайко, Гвинтик і Шпунтик, Пончик і Сиропчик, Пілюлькин, Знайко й Гусля та й інші персонажі — всі вони змушують читача повірити у своє існування, тому що живуть «по правді», по-справжньому, мислять і поводяться, як справжні діти.

 

 

Великий Київ у Google News

підписатися