Після початку широкомасштабної війни спортстмен добровільно вступив до лав ЗСУ, аби захищати Україну від агресії рф. Спочатку Сергій приєднався до територіальної оборони Києва. Згодом служив у мінометному взводі в складі 4-ї окремої бригади швидкого реагування Нацгвардії, разом із якою брав участь в обороні Бахмута. Він Майстер-сержант Центру спеціальних Операцій «А», СБУ.
Повномасштабне вторгнення московитів в Україну є безпрецедентним в 21-му столітті. Нападати ракетами, авіацією на сусідню незалежну державу, і те що світ все це бачить і частково допустив це, є неймовірною трагедією України», – каже Стаховський.
Під час служби в під Бахмутом Сергій Стаховський брав участь в обміні полонених – тоді обміняли 25 вагнерівців та 54 українських військових. Ось як він згадує той час в інтерв’ю УП:
Через те, що їх (вагнерівців – прим.) було лише 25, то там було по 5 людей в кожній машині. А коли ми везли вже наших, то була проблема, бо там по 12 людей в кожну машину мало залізти. Це відбувалося в Опитному на лінії, яка вважалася “нулем”. Запрошується режим тиші на три години. На зустріч одночасно відправляються наші і їхні, вони перетинаються посередині. До цього підвезли загиблих: нам привезли наших, вони відвозили своїх. Вдобавок до “вагнерівців” ми ще віддавали тіло їхнього пілота загиблого. Я не знаю, хто домовляється, і як цей весь процес має проходити. Лише можу розказати про механіку, як ми це робили. Не знаю, можливо, після цього вже все змінилося. Але обмін, про який ми говоримо, відбувався прямо на лінії розмежування. І це було прямо під час повномасштабної війни.
Щодо того, як змінилося життя під час війни, стаховський зізнається – перестав будувати довгострокові плани щодо свого життя, почав жити одним днем. Проте далі вірить в пермогу України.
(Перемога – прим.) – Це коли Росія перестане існувати в тих кордонах, в яких вона є зараз. Тому що допоки вона існує і буде існувати в таких масштабах, як зараз, вона завжди буде ворогом, і ми завжди будемо жити в умовах, що вони можуть напасти знову. Тобто для мене наша перемога – це Росія розпадається на Московію, якийсь там регіон розміром з Україну. А далі там Кавказ, Закавказзя, Сибір – вони розпадаються на окремі держави, каже Сергій Стаховський.
Мультимедійний проект «The Will to Win» складається з фотовиставки та серії короткометражних документальних фільмів та має на меті розповісти про неймовірну силу волі та стійкість українських спортсменів, які попри драматичні виклики війни, особисті втрати та страждання долають численні перешкоди та демонструють усьому світу волю до перемоги!
Подивитися роботи проекту можна в центрі Києва до 4 черпня. Документальні фільми та фотоекспозицію створила команда Асоціації «Дивись українське!»: фотохудожником проєкту став Сергій Михальчук, режисером-постановником Кадім Тарасов, а продюсером усього проєкту – Андрій Різоль.