“Та забудь!” “Забий!” “То всьо фігня”:як правильно хвилюватися через усілякі дрібнички

Коли хвилююча думка з’являється у нас в голові, ми не можемо не думати про неї, ми не вміємо заборонити собі цю думку. І це науковий факт – в психології це довели експериментом, який серед вчених називається “неможливість придушення думки” .

Про це розповіла кандидатка психологічних наук, сертифікована бізнес-тренерка, психотерапевтка Олена Любченко.

“Видихай, бобер”. “Та забудь!” “Забий!” “То всьо фігня”.

За словами фахівчині, природа надала нам увагу аби помічати ці дрібнички, а ще вона наділила нас уявою, яка вміє ці дрібнички “роздути” до велетенських габаритів. Саме через ці здібності люди як біологічний вид вижили.

“Ефект білого ведмедя” – якщо вам не дозволяють думати про білого ведмедя, ви думаєте про нього в декілька разів частіше, ніж люди, яким скажуть думати про що завгодно, в тому числі про білого ведмедя. Автор експерименту Деніел Вегнер встановив, що наші спроби контролювати когнітивний процес робить “ту саму” думку ще більш нав’язливою, особливо у стані стресу.

Отже, як правильно хвилюватися через усілякі дрібнички?

Не ігноруйте, але відпускайте

Відганяти погані думки – це гарантія того, що вони повернуться, і у збільшених масштабах.

Зафіксували фігню – запам’ятайте, відкладіть, і вирішіть, коли саме зможете з нею працювати. Підкреслюю: це не “подумаю про це завтра” від Скарлет О’Хара. Це скоріше “зараз у мене нарада, після неї буде хвилин 15, тоді я зможу подумати про це”.

Так, навіть “подумаю про фігню” краще планувати!

Дайте думці “ім’я”

Зокрема, у страха чимало імен. “Сумнів”, “хвилювання”, “занепокоєння”, “тривожність” – це все почуття, які, доведено начно зменшуються, коли їх називаєш. Чого саме боїтеся? Наскільки ваші страхи реальні? Ви зараз більше аналізуєте чи відчуваєте? Якщо друге – читаємо наступний слайд.

Вмикайте критичне мислення

Перемкнутися з емоцій на раціональне опрацювання інформації – головний скіл в роботі з переживаннями через фігню. Що – найгірше з того, що може бути, якщо це станеться? Наскільки ймовірно, що це станеться? Чому я взагалі вирішив, що це станеться? Чи можу я на це впливати? Чи можу я підготуватися? Як?

Мультизадачність – не круто

Вченими доведено, що люди, які намагаються встигнути все й одразу, більш схильні до того, аби хвилюватися через щось незначне. Це й не дивно – якщо у відпочинку між підходами до тренажера ви намагаєтеся відповідати в робочих чатах або вчити сербську в Duolingo, ваша усвідомленість – mindfulness – на нулі. Ваш мозок звик до хаосу.

Нейропластичність – круто завжди

Втім, мозок можна натренувати. Пару тижнів змушуйте себе, припустимо, закривати очі і дихати повільно і глибоко щоразу, як вас “дожене” негативна думка – і зовсім скоро ви почнете робити так автоматично, коли знов почнете хвилюватися через дрібниці.

Наступний крок – медитація

Медитації треба вчитися. Медитація дозволяє і брати емоції під контроль, краще розуміти свої когнітивні процеси і ефективно їх відстежувати.

Дуже класно працює – записати фігню!

Цей процес називається “екстерналізація” і його особливий ефект доведено коли треба нейтралізувати думки, які заважають заснути.

Та й не тільки. Ми ніби “дістаємо” фігню зсередини себе і фіксуємо. Фігня перестає бути нами і наче підпадає під наш контроль.

Бути крутим – це дозволити собі крутим не бути

Поділіться переживанням з людиною, якій довіряєте. Іноді та сама думка, сказана вголос, моментально втрачає свою силу в той самий момент, коли ви наважуєтеся її озвучити. А іноді вона втрачає свою силу тоді, коли ви сприймаєте погляд іншої людини на те, що вас бентежить. Відкрийтеся!