Про це розказала професорка та директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
Щоб визначити реальний показник бідності, слід спиратися не стільки на інформацію центрів зайнятості та вибіркових обстежень, скільки на дані Державної податкової служби, які мають більш об’єктивну інформацію. Хоча вона теж неповна, рівень бідності, якщо орієнтуватися на ці дані, дещо завищений у порівнянні з реальним, зазначила Елла Лібанова.
За словами науковиці, бідність в Україні зросла через війну. Експерти у своїх розрахунках враховують численні індикатори – від кількості внутрішньо переміщених осіб до даних Державної податкової служби та Пенсійного фонду. Але навіть цього недостатньо, щоб дати абсолютно точну оцінку, скільки людей перебуває за межею бідності.
“Бідність – це відносна категорія, яка визначається на основі середнього рівня доходів у різних соціальних групах. Тільки після цього можна робити висновки про рівень бідності”,
– підсумувала Елла Лібанова.
Вона також наголосила, що дефіцит достовірних даних залишається гострою проблемою, і більшість оцінок є експертними, тобто відображають те, як фахівці бачать ситуацію.
До слова, ексдиректора Інституту автоматики судитимуть за розтрату понад 1,1 мільйона гривень.