Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року отримали Карл Дейссерот, Петер Гегеманн і Георг Нагель. Їхні відкриття заклали основу оптогенетики — методу, який дозволяє керувати активністю окремих нервових клітин за допомогою світла. Лауреатів оголосили 5 жовтня.
Шлях до відкриття почався з одноклітинних водоростей. Гегеманн і Нагель досліджували, як вони реагують на освітлення, та виявили світлочутливий білок — каналродопсин. Під дією синього світла він відкриває канал для заряджених частинок, змінюючи електричну активність клітини.
Читайте також: Війська ближче до кордону, ракети — більшої дальності: Естонія посилює оборону від РФ
Дейссерот використав ген цього білка, щоб зробити нейрони чутливими до світла. У 2005 році він опублікував результати дослідів із нервовими клітинами щурів, а згодом продемонстрував роботу методу в мозку живих мишей.
Такий «перемикач» дав науковцям змогу досліджувати, як конкретні нейронні мережі впливають на пам’ять, емоції та поведінку. Оптогенетику також вивчають як можливий спосіб відновлення зору в людей із порушеннями зорової функції.
Троє лауреатів порівну розділять грошову винагороду — 12 мільйонів шведських крон, тобто по 4 мільйони кожному.